Лексика конфесійного стилю, Детальна інформація

       Копіє (ніж, подібний до списа, для виймання агнця й частинок з проскур).

       Вівтар, олтар (найголовніша частина храму, де відправляється служба Божа й приноситься безкровна Жертва; вівтар означає Царство Небесне).

       Покрівці (невеликі хустки для покриття чаші й дискоса (малі покрівці); покрівець, який покриває чашу й дискос разом, називається воздух, знаменуючи собою той повітряний простір, у якому з'явилася зірка, що привела волхвів до ясел Спасителя. Усі ж разом покрівці символізують різдвяні пелюшки й поховальний саван Христа).

       Жертовник (стіл, на якому готуються Дари для таїнства Причастя).

       Звіздиця (дві металеві дуги, з'єднані так, щоб їх можна було чи скласти, чи розсунути хрестоподібно. Вона ставиться на дискосі для того, щоб покрівець не торкався вийнятих з проскур частинок. Звіздиця означає і віфлеємську зірку, і хрест).

       Ікона, або образ (зображення Пресвятої Трійці, Божої Матері, Господа Ісуса Христа та ін., яке служить предметом релігійного поклоніння й ушанування).

       Іконостас (стіна з іконами, що відділяє вівтар від середньої частини православного храму).

       Дарохранительниця (ковчег (скриня), де зберігаються Дари для Причастя хворих; робиться у вигляді невеликої церкви).

       Дароносиця (невеликий ковчег (скриня), у якому священик носить Дари для Причастя хворих удома). Солея (підвищення перед іконостасом).

       Амвон (середина солеї напроти престолу перед т. зв. Царськими Вратами, які ведуть до вівтаря; з амвона виголошуються проповіді, єктенії, читається Євангеліє, відбувається Причастя мирян).

       Крилоси (місця по боках солеї, де стоять читці й хор). 19

        Аналой (високий, з пологим верхом стіл, який з усіх боків і зверху покриває дорога тканина. Використовують під час богослужіння в православних церквах як кафедру, коли диякон читає Євангеліє, або як підставку, коли на нього кладуть для поклоніння віруючих Євангеліє, хрест та ікони; навколо аналоя священик обводить наречених під час вінчання).

       Престол (особливо освячений чотирикутний стіл, який розміщується посередині вівтаря, прикрашений білою полотняною скатертиною, а поверх неї парчевою. На престолі таємниче й невидимо присутній Сам Господь — Цар і Владика Церкви. Торкатися престолу й цілувати його можуть лише священнослужителі).

       Притвор (західна частина храму, де в стародавні часи стояли ті, що каялися, і оголошені, або ті, що готувалися до Хрещення).

       Ризниця (приміщення, де зберігаються ризи, що використовуються при богослужінні, а також церковний посуд і книги, за якими проводяться служби).

       Лампада (наповнена оливою невелика посудина з гнотом, яку запалюють перед іконами).

       Лжиця (ложечка, що служить для Причастя віруючих).

       Облатка (тоненький коржик із прісного тіста для таїнства Причастя в католиків та протестантів).

       Орган (духовий клавішний музичний інструмент, що використовується в католицьких богослужіннях).

       Панікадило (великий підсвічник з багатьма свічками, розміщений на стелі посередині храму; запалюється в урочисті моменти служби Божої).

       Паперть (підвищення перед входом до храму).

       Потир (чаша, до якої вливається вино, розбавлене водою, для Причастя; під час літургії означає кров Христову).

       Хоругви (ікони на тканині чи металі, прикріплені до древок у вигляді знамен, їх носять під час хресних ходів як церковні знамена. У храмі стоять біля крилосів). Духовенство, служителі церкви

       Єпископ (вищий священний чин у Церкві, єпископи можуть проводити всі таїнства й усі церковні служби;

       єпископи називаються ще архієреями, тобто начальниками ієреїв (священиків).

       Владика (загальна назва вищих чинів духовенства (єпископа, архієпископа та ін.) у православних християн).

       Архієпископ (духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом; його мають найстарші й найбільш заслужені єпископи).

       Митрополит (столичний єпископ; вище звання православних єпископів).

       Патріарх (духовний сан верховних ієрархів у ряді християнських церков; глава автокефальної церкви в православ'ї; у католицизмі титул патріарха мають представники окремих єпархій).

       Вікарій (у православній церкві — єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві — заступник єпископа або парафіяльного священика; у протестантизмі часто зустрічається як помічник священика).