Лінгвістичний аналіз тексту на уроках зв’язного мовлення в середній школі, Детальна інформація

сутність.

„цілую мальви”, „з грозою тет-а-тет”, „рахую час краплинами дощу”

Я річку побачила раптом.

Питаю: – А хто ти така?

Я Альта, я Альта, я Альта! –

Тонесенько плаче ріка.

6 5 Спілкування людей. „коли є кому написати листа”

7 6 Неповторність людської особистості як моральна цінність.

8 7 Майстерність. Цей світ на плечах, як Атлант, тримають майстри.

9 8 Краса жінки. Жінка „втомилась бути некрасивою”

4 9 Роль загальнолюдських скарбів. Зупинити саморуйнацію людства.

10 10 Вічність людських цінностей. Душа належить

людству і епохам.

Чому ж її так раптом

потрясли

Осінні яблука,

що пахнуть льохом,

і руки матері,

що яблука внесли?

Складаючи план твору, учневі слід пам’ятати, що кожний етап розвитку його думки – це аргумент, яким він (учень) доводить правильність своєї головної думки, або ідеї твору.

Як знаходити аргументи:

від думки до прикладу;

від прикладів до думки.

Найсильніший аргумент можна поставити на перше місце або ж на останнє.

Висновки – це завершальна частина твору. Вони можуть бути двох видів:

висновки, виведені з наявних у творі думок, аргументів. Такі висновки не виходять за межі теми. Вони є, по суті, відповіддю на поставлену проблему;

висновки, що виходять за межі теми; їх ми формуємо, використовуючи додаткові знання щодо впливу твору на літературний процес, життя суспільства тощо [23, 64].

При підготовці висновків учень може стикнутися з проблемою загальної „неготовності” твору, коли існують лише його окремі частини – цеглинки, з яких треба побудувати дім. Цементом, який скріплює ці цеглини, є логіка. Так, частини твору можна поєднати в єдине ціле за допомогою т.зв. „логічних місточків” [15, 31].

„Логічні місточки” – це речення або кілька речень, які у своїй смисловій структурі мають елементи попереднього тексту й елементи наступної частини. Такими „місточками” можуть бути й риторичні питання, оклики, ствердження. До речі, така логічна структура може поєднувати антонімічні, несумісні поняття – для підсилення думки учня. При використанні „логічних місточків” буде вмотивованою певна тавтологія – повторення слова або групи слів, вживання синонімічних понять тощо. Часто буває, що „логічний місточок” прокладається від однієї частини до кількох (на зразок однорідної підрядності в синтаксисі складного речення).

Покажемо на прикладі, як працюють такі „логічні місточки” у творі „Проблема відповідальності за долю України у творах українських письменників”: