Лінгвістичний аналіз тексту на уроках зв’язного мовлення в середній школі, Детальна інформація
Лінгвістичний аналіз тексту на уроках зв’язного мовлення в середній школі
сутність.
„цілую мальви”, „з грозою тет-а-тет”, „рахую час краплинами дощу”
Я річку побачила раптом.
Питаю: – А хто ти така?
Я Альта, я Альта, я Альта! –
Тонесенько плаче ріка.
6 5 Спілкування людей. „коли є кому написати листа”
7 6 Неповторність людської особистості як моральна цінність.
8 7 Майстерність. Цей світ на плечах, як Атлант, тримають майстри.
9 8 Краса жінки. Жінка „втомилась бути некрасивою”
4 9 Роль загальнолюдських скарбів. Зупинити саморуйнацію людства.
10 10 Вічність людських цінностей. Душа належить
людству і епохам.
Чому ж її так раптом
потрясли
Осінні яблука,
що пахнуть льохом,
і руки матері,
що яблука внесли?
Складаючи план твору, учневі слід пам’ятати, що кожний етап розвитку його думки – це аргумент, яким він (учень) доводить правильність своєї головної думки, або ідеї твору.
Як знаходити аргументи:
від думки до прикладу;
від прикладів до думки.
Найсильніший аргумент можна поставити на перше місце або ж на останнє.
Висновки – це завершальна частина твору. Вони можуть бути двох видів:
висновки, виведені з наявних у творі думок, аргументів. Такі висновки не виходять за межі теми. Вони є, по суті, відповіддю на поставлену проблему;
висновки, що виходять за межі теми; їх ми формуємо, використовуючи додаткові знання щодо впливу твору на літературний процес, життя суспільства тощо [23, 64].
При підготовці висновків учень може стикнутися з проблемою загальної „неготовності” твору, коли існують лише його окремі частини – цеглинки, з яких треба побудувати дім. Цементом, який скріплює ці цеглини, є логіка. Так, частини твору можна поєднати в єдине ціле за допомогою т.зв. „логічних місточків” [15, 31].
„Логічні місточки” – це речення або кілька речень, які у своїй смисловій структурі мають елементи попереднього тексту й елементи наступної частини. Такими „місточками” можуть бути й риторичні питання, оклики, ствердження. До речі, така логічна структура може поєднувати антонімічні, несумісні поняття – для підсилення думки учня. При використанні „логічних місточків” буде вмотивованою певна тавтологія – повторення слова або групи слів, вживання синонімічних понять тощо. Часто буває, що „логічний місточок” прокладається від однієї частини до кількох (на зразок однорідної підрядності в синтаксисі складного речення).
Покажемо на прикладі, як працюють такі „логічні місточки” у творі „Проблема відповідальності за долю України у творах українських письменників”:
„цілую мальви”, „з грозою тет-а-тет”, „рахую час краплинами дощу”
Я річку побачила раптом.
Питаю: – А хто ти така?
Я Альта, я Альта, я Альта! –
Тонесенько плаче ріка.
6 5 Спілкування людей. „коли є кому написати листа”
7 6 Неповторність людської особистості як моральна цінність.
8 7 Майстерність. Цей світ на плечах, як Атлант, тримають майстри.
9 8 Краса жінки. Жінка „втомилась бути некрасивою”
4 9 Роль загальнолюдських скарбів. Зупинити саморуйнацію людства.
10 10 Вічність людських цінностей. Душа належить
людству і епохам.
Чому ж її так раптом
потрясли
Осінні яблука,
що пахнуть льохом,
і руки матері,
що яблука внесли?
Складаючи план твору, учневі слід пам’ятати, що кожний етап розвитку його думки – це аргумент, яким він (учень) доводить правильність своєї головної думки, або ідеї твору.
Як знаходити аргументи:
від думки до прикладу;
від прикладів до думки.
Найсильніший аргумент можна поставити на перше місце або ж на останнє.
Висновки – це завершальна частина твору. Вони можуть бути двох видів:
висновки, виведені з наявних у творі думок, аргументів. Такі висновки не виходять за межі теми. Вони є, по суті, відповіддю на поставлену проблему;
висновки, що виходять за межі теми; їх ми формуємо, використовуючи додаткові знання щодо впливу твору на літературний процес, життя суспільства тощо [23, 64].
При підготовці висновків учень може стикнутися з проблемою загальної „неготовності” твору, коли існують лише його окремі частини – цеглинки, з яких треба побудувати дім. Цементом, який скріплює ці цеглини, є логіка. Так, частини твору можна поєднати в єдине ціле за допомогою т.зв. „логічних місточків” [15, 31].
„Логічні місточки” – це речення або кілька речень, які у своїй смисловій структурі мають елементи попереднього тексту й елементи наступної частини. Такими „місточками” можуть бути й риторичні питання, оклики, ствердження. До речі, така логічна структура може поєднувати антонімічні, несумісні поняття – для підсилення думки учня. При використанні „логічних місточків” буде вмотивованою певна тавтологія – повторення слова або групи слів, вживання синонімічних понять тощо. Часто буває, що „логічний місточок” прокладається від однієї частини до кількох (на зразок однорідної підрядності в синтаксисі складного речення).
Покажемо на прикладі, як працюють такі „логічні місточки” у творі „Проблема відповідальності за долю України у творах українських письменників”:
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021