Лінгвістичний аналіз тексту на уроках зв’язного мовлення в середній школі, Детальна інформація

Заповідь наказує шанувати власних батьків і батьків цих батьків. А ще всіх, хто ніс вогонь вашого життя ще раніше. Шанувати створене багатьма поколіннями. І було б непрощенним хамство заволодіти матеріальною спадщиною попередніх поколінь, знехтувавши спадщиною духовною. Хто не пристає на таке розширене тлумачення П'ятої заповіді, нехай запише собі окремо Одинадцяту заповідь. Могла б звучати вона приблизно так: "Не робися перевертнем, а тим паче - яничаром. Плекай свої національні права, додержуй традицій та звичаїв, борони їх із завзяттям."

Аби вислизнути з-під цієї ймовірної заповіді, дехто говорить так:

"а що, як батько мій чи там дід спокусився на блага, куплені ціною національного приниження, знехтував своє, рідне? То ж мені належить тепер шанобливо наслідувати батька рідного".

Так, гіркою, кривавою, трагічною є наша історія. По-різному складалися людські долі Проте шанування батька рідного зовсім не зобов'язує закріплювати й розвивати наслідки некращих його вчинків. Чесна людина, шануючи батька, скоєне ним чесно виправляє.

Дай Боже, щоб наш народ навчився поважати себе. Щоб не лише для українців, а й для всіх земляків наших патріотизм став природним почуттям. Щоб володіння мовою наших предків стало предметом необхідності й особистого престижу (За Л.Кіпнісом).

Детально переказати (усно) текст.

Пояснити пряме й переносне значення слів перевертень, яничар, пояснити значення слова престиж (громадська оцінка суспільної вагомості когось чи чогось). Дібрати синоніми до слів відкинутися, нехтувати, плекати.

Орієнтовний план переказу

І. Чого навчає П'ята заповідь:

Шанувати всіх, хто ніс вогонь вашого життя.

Берегти створене поколіннями.

Не зневажати спадщину духовну.

II. Як могла б звучати Одинадцята заповідь.

III. Якщо рідне знехтував батько:

Гірка й трагічна наша історія.

Шануючи батька, виправляти ним скоєне.

IV. Дай Боже, щоб ми навчилися поважати себе.

Контрольний переказ

Ознайомлення з твором живопису варто починати з визначення його жанру (портрет, пейзаж, інтер'єр, натюрморт). Для жанрових картин характерне зображення людського побуту.

Карина статична, вона зображує один момент, мить, вихоплену художником із життя.. Проте цей момент - найвиразніший для характеристики зображеної на картині людини. Дивлячись на картину, ми можемо здогадатися, що було до моменту, зображеного митцем, і що могло відбутися після нього. Таким чином, картини побутового жанру можна назвати застиглими оповіданнями.

Подаємо матеріал для роботи над оповіданням за картиною Фотія Красицького "Гість із Запоріжжя".

Вступне слово вчителя.

Картина "Гість із Запоріжжя" написана близьким родичем Тараса Шевченка Фотієм Красицьким у 1901 році. Цього року художник закінчував Петербурзьку Академію мистецтв, і полотно було виконане ним під керівництвом І.Ю.Рєпіна для конкурсу.

Ф.Красицький зобразив сцену повернення козака-запорожця до рідного села після тривалого перебування на Січі. Дія відбувається на пасіці погожого літнього дня. Біля куреня вмостились на траві сивоусий пасічник та могутній козарлюга. Розмову між ними перервала поява молодиці з двома дітками. Хлопчик соромливо мне в руках шапчину.

Словникова робота.

Пояснити значення слів Січ, корінь, пасіка, оселедець, кобза, макітра, молодиця, очіпок. Колективне складання плану твору-оповідання за картиною із зазначенням елементів сюжету.

Орієнтовний план оповідання

(записується на дошці та в зошитах)

Зав'язка

Запорожець приїхав навідати родичів у рідне село. Розповідав багато цікавого про Січ, про козацькі походи. Хлопчик захоплено слухав.