Лінгвістичний аналіз тексту на уроках зв’язного мовлення в середній школі, Детальна інформація

Пошук ключового слова та формування логічного ланцюжка.

Тема твору, ключове слово Логічний ланцюжок (Про ЩО я писатиму)

Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у ліриці Ліни Костенко Про загальнолюдські цінності, (які?)

які осмислила (хто?)

Ліна Костенко (як?)

художньо (де?)

в ліриці (у віршах).

Вступ

Немає життю ні початку, ні кінця. І кожне нове покоління, кожна Людина мусить дати відповіді на вічні питання: „Заради чого жити? Який заповіт, який духовний скарб передати нащадкам?” Значення загальнолюдських цінностей для людства по-філософськи мудро і по-жіночому тонко осмислює наша сучасниця – поетеса Ліна Костенко. Гортаю сторінки її поезії і серцем відчуваю глибинну правду її роздумів. Поетеса, намагаючись осмислити сенс існування людини, свого власного життя, питає: „Так чого ж я шукаю і чого я жива?” Справді, чого варте життя, якщо „в цю мить десь хтось загинув”? Смерть – фінал існування кожної людини, грішної чи праведної. Смерті так багато, що життя, здається, вже перестало бути найбільшою цінністю людства. Проте ні – й на цих „всесвітніх косовицях смерті” „душа скарби прадавні береже”.

Основна частина

№ пор. № робочий План Коментар, цитата

1 1 Що взагалі є цінностями, наскільки вони справжні? Гроші, слава, кохання, дружба… Чи може горе, біль, втома бути цінностями?

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

5 2 Народ, історичне минуле як ціннісні категорії. Відповідальність перед нащадками за духовні скарби. Коли в людині є народ,

Тоді вона уже людина.

Сміється Байда з далини:

– Що, доспівалися, нащадки?

Діди „ідуть за часом, як за плугом”.

3 3 Сьогодення як цінність. Саморуйнація людства. Бідні священні бики Геліоса,

Де ж їм тепер пастися –

на ракетній базі?

Саморуйнація – хвороба людства.

Либідь, Почайна, Трубайло – знищені річки.

Неоціненна кожна мить життя.

2 4 Природа, взаємозв’язок людини і природи як запорука душевної гармонії – духовного скарбу людини. Відповідальність перед нащадками за природу, рідну землю. Людина – дитя землі.

Земля – мати.

Я дерево, я сніг, я все,

що я люблю.

І, може, це і є моя найвища