Лінгвістичний аналіз тексту на уроках зв’язного мовлення в середній школі, Детальна інформація

— Які слова вам незнайомі? Поясніть значення слів: соня, звірок, всюдисуща, нишпорити, істота.

— Сонею називають того, хто дуже любить спати (сонько), звірок — зменшувально-пестливе до слова звір;

істота — це живий організм, а письменник вживає його для назви маленької, невідомої тваринки; нишпорити — означає шукати, заглядаючи скрізь; всюдисуща — та, яка скрізь буває.

Далі в процесі бесіди визначається тип мовлення, тема, основна думка, добирається заголовок. Наводимо у відредагованому вигляді зміст бесіди.

— До якого типу мовлення належить цей текст? — Це розповідь (уривок з оповідання). В тексті розповідається про звірка соню. Спочатку ми дізнаємось, що в гущавині гілля дуба з'явилась якась істота, дуже схожа на білочку, тільки надто маленька. Цей звірок довго шукав собі дупельце, а потім зробив кубельце з трави і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних. Пізніше сорока розповіла, що цього звірка звуть сонею. Дуб спершу здивувався назві звірка, бо він був дуже працьовитий, діяльний, але потім виявилось, що соня справді любить спати: всю зиму вона спить, але навесні вона прокинеться і знову почне працювати.

— Для чого автор розповідає про соню?

— Щоб познайомити читача з цим звірком і показати, що маленька соня дуже корисна. Вона захисник лісу.

— Доберіть заголовок до тексту.

—Соня.

— Що відображає цей заголовок, тему чи основну думку?

— Тему, тому що в тексті розповідається про звірка соню.

— А який заголовок відобразив би основну думку?

— Корисний звірок.

Наступний етап роботи — поділ тексту на змістові частини та їх типологічна характеристика. Учитель нагадує учням, що текст рідко буває однорідним, в тексті певного типу часто зустрічаються елементи інших типів мовлення. Тому потрібно поділити текст на частини за змістом і за типами мовлення. Вчитель пропонує учням поділити сторінку в зошиті та дошку на дві частини, на першій записати назву кожної частини, на другій – до якого типу мовлення вона належить. Текст перечитується частинами, і учні добирають назву до кожної та визначають її тип мовлення. Отже, складається план тексту й вибудовується його типологічна структура. Робота організовується таким чином:

— Як починається текст. Прочитайте зачин тексту. — Автор повідомляє, що "цього літа дуб був страшенно здивований: у гущавині його гілля з'явилася не бачена досі істота". Записуємо:

Не бачена досі істота.

Розповідь.

— Про що розповідає автор далі?

Автор повідомляє, що тією істотою був "дуже схожий на білочку звірок, тільки надто маленький. Мордочка гостренька, на щоках чорні плями, вуха великі, круглі. Хвіст довгий, ще й з китичкою на кінці". Це опис звірка соні.

Записуємо:

Дуже схожий на білочку звірок.

Опис.

— Як звірок поводився?

— "Він довго нишпорив по дубу в пошуках маленького дупельця, але не знайшов його. Тоді спустився на землю, набрав сухої трави і звив собі кубельце. Перепочив і почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних". Записуємо:

3. Поведінка звірка. Розповідь.

— Як відреагував дуб на поведінку звірка? "Виходить, ще один захисник з'явився, зрадів дуб". Записуємо:

Зрадів дуб захисникові.

Оцінка (елемент роздуму).

Що розповіла дубові всюдисуща сорока?

– "Пізніше всюдисуща сорока розповіла йому, що цього звірка сонею звуть. Що жила вона, соня, донедавна в саду, там у неї дупельце було у старій груші, тепер її спиляли, от соня й помандрувала в пошуках схову".