Аудит основних засобів та інших необоротних активів, Детальна інформація

аудиторський ризик;

залучення експертів.

Об’єктами аудиту можуть бути:

засновницькі (установчі) документи (статут, ліцензія, патент тощо);

формування і зміни статутного (пайового) капіталу;

наявність і використання кредитних ресурсів;

необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції);

запаси (виробничі запаси, готова продукція, товари);

кошти (каса, рахунки в банках, короткострокові векселі, інші активи);

власний капітал (статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений капітал);

довгострокові й поточні зобов’язання;

витрати, доходи, фінансові результати.

Етапи планування аудиту

Процес планування аудиторської діяльності доцільно розмежовувати на два види [2, с. 137]:

планування аудиторської діяльності як одного із видів бізнесу;

планування аудиту та інших видів послуг як конкретне виконання робіт для того чи іншого суб’єкта господарської діяльності.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяльності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне та оперативне.

Стратегічне планування передбачає розробку аудиторською фірмою плану не менш як на 2-3 роки. Від нього залежать специфіка подальшої діяльності фірми, організаційна структура, підбір її персоналу тощо. Стратегічний план розробляється на перспективу і повинен охоплювати всі аспекти діяльності. Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяльності планування можне класифікувати на стратегічне, поточне й оперативне (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Схема послідовності етапів стратегічного планування бізнесу аудиторської діяльності

Стратегічне планування передбачає розробку аудиторською фірмою такого плану не менш як на 2-3 роки. Від нього залежать специфіка подальшої діяльності фірми, організаційна структура, підбір її персоналу та ін. Стратегічний план розробляється на перспективу і повинен охоплювати всі аспекти діяльності, сприяти досягненню загальної стратегічної мети та завдань, визначених аудиторською фірмою [2, с. 140].

На першому етапі процесу стратегічного планування бізнесу визначається мета і завдання, що її конкретизують. Метою є здійснення аудиту та надання різноманітних послуг суб’єктам господарської діяльності, що передбачено чинним законодавством. У стратегічному плані для досягнення зазначеної мети варто визначити види аудиторських послуг, обсяг робіт, потребу в кадрах, залучення спеціалістів та експертів для виконання специфічних робіт, передбачити потенційні суб’єкти для подальшої співпраці.

На другому етапі здійснюється оцінка стану внутрішнього і зовнішнього середовища аудиторської фірми. Внутрішніми факторами оцінки є діяльність аудиторської фірми, що визначається системою управління, потребою в кадрах і додатковим залученням спеціалістів, методичним і матеріально-технічним забезпеченням. Зовнішні фактори визначає ситуація на ринку. Зокрема, підлягають оцінці такі сфери: економічна, політична, соціальна, юридична, технологічна, а також системи – податкова, фінансова, кредитна.

Внаслідок визначення на перспективу мети і завдань для аудиторської фірми та оцінки внутрішнього і зовнішнього середовища для бізнесу виникає потреба у виборі стратегії. Методами вибору стратегії є емпіричне дослідження, креативне мислення, моделювання, аналіз та ін.

Після вибору загальної стратегії бізнесу аудиторської фірми настає період її реалізації, що завершується розробкою стратегічного плану. У стратегічному плані зазначені види очікуваних аудиторських послуг, види робіт, приблизні строки виконання тощо. Як засвідчують дані, під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища бізнесу, уточнення мети і конкретних завдань стратегічний план можна коригувати.

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану для аудиторської фірми на поточний рік. Механізм розробки і складання поточного бізнес-плану аналогічний стратегічному, однак відрізняється від нього терміном і може бути дещо конкретизованим. Загалом стратегічне і поточне планування належать до планування бізнесу, а не до конкретної аудиторської перевірки фінансової звітності суб’єктів господарювання або виконання інших супутніх видів робіт.

Планування конкретної аудиторської перевірки здійснюється в процесі аудиту від моменту вибору клієнта й укладання угоди до складання висновку. Незважаючи на те що аудиторські фірми можуть певною мірою використовувати типові форми планів і програм, їх необхідно уточнювати і переглядати, оскільки кожна аудиторська перевірка із врахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на діяльність суб’єкта перевірки потребує розробки конкретного плану і програми. Отже, планування окремої аудиторської перевірки доцільно відносити до оперативного планування.

На етапі попереднього планування приймається рішення про проведення аудиту, визначаються причини, за якими клієнт обґрунтовує замовлення на аудит, підбирається персонал для виконання аудиторських обов’язків і складається письмове зобов’язання. Вимоги до складання листа-зобов’язання розкриту у МСА № 210. Цей документ підтверджує згоду аудитора із завданням і масштабом робіт, які визначив йому клієнт, і дає змогу звести до мінімуму непорозуміння, що можуть виникнути у майбутньому між аудитором і замовником.

На етапі збору загальних відомостей про клієнта аудитор зобов’язаний добре вивчити галузь і бізнес діяльності суб’єкта перевірки.

Етап збору інформації про юридичні зобов’язання клієнта передбачає ознайомлення аудитора з юридичними документами замовника. Це насамперед статут і установча угода підприємства, свідоцтва про реєстрацію, протоколи зборів засновників, договори. Все це дає змогу аудиторові впевнитися у правомірності діяльності клієнта і правильно оцінити зібрані докази впродовж всього процесу аудиту.

Виділення в окремі етапи планування аудиту оцінки матеріальності, аудиторського ризику та ознайомлення з системою внутрішньогосподарського контролю пояснюється вимогами МСА № 300 до оцінки ризику і внутрішнього контролю на початковій стадії аудиторської перевірки.