Облік будівничого підприємства. Документальне оформлення руху ТМЦ, Детальна інформація

Курсова робота з бухобліку

Облік будівничого підприємства. Документальне оформлення руху ТМЦ

Операції, пов'язані з надходженням, переміщенням та відпуском сировини і матеріалів, оформляються супровідними документами, форми яких затверджені наказом Мінстату № 193. Основними документами про надходження матеріалів є: товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти приймання, накладні тощо. Для виробничої діяльності будівельної організації матеріали можуть бути отримані: від постачальників (сторонніх організацій) на підставі договорів, від підзвітних осіб, від замовників, шляхом виготовлення у власних допоміжних виробництвах, від розбирання і демонтажу об'єктів.

Матеріали, що надходять на склад (чи безпосередньо на об'єкт будівництва), перевіряють на відповідність їхньої якості, кількості, асортименту даним супровідних документів. Якщо не встановлено розбіжностей, матеріали приймають. Оприбуткування матеріалів, як правило, оформляється прибутковим ордером за формою № М-4 У випадку виявлення розбіжностей кількості і якості матеріалів з даними супровідних документів постачальника, а також при надходженні матеріалів без супровідних документів складають акт приймання матеріалів за формою М-7 Акт служить підставою для оприбуткування фактично прийнятих матеріалів. Прибутковий ордер при цьому не складається. Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, прибуткуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної (ТТН), отриманої від відправника вантажу. У тому разі, якщо матеріальні цінності надходять в одній одиниці виміру, а витрачаються в іншій, то оприбуткування, збереження та відпуск відображаються в документах одночасно в двох одиницях зміни. Наприклад, листова сталь надходить по вазі, а витрачатися може по квадратних метрах: у такому випадку вона відображається і по вазі, і по площі. На склад також можуть надходити матеріали з допоміжних виробництв - це продукція власного виготовлення. Оприбуткування таких матеріалів здійснюється на підставі накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) за формою М-11. Під відпуском сировини, матеріалів, деталей, конструкцій, палива у виробництво в будівництві прийнято розуміти їх відпуск безпосередньо для виконання будівельно-монтажних робіт. Відпуск таких цінностей на будівельні майданчики варто розглядати ще не як відпуск у виробництво, а як переміщення матеріальних цінностей від однієї підзвітної особи до іншої. Аналогічно здійснюється відпуск матеріальних цінностей на ремонти і господарські потреби. Відпуск матеріалів у виробництво, як правило, повинен здійснюватися на підставі попередньо встановлених лімітів.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для виробничих цілей, у будівельних організаціях є лімітно-забірні картки по формах № М-28 і М-28а і накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) за формою № М-11.

Форма № М-28 для відпуску матеріалів на будівельні об'єкти ведеться протягом усього періоду будівництва і знаходиться у виконавця робіт. Одночасно складається щомісячна лімітно-забірна картка за формою № М-28а, що знаходиться на складі. При відпуску матеріалів зі складу комірник розписується в лімітно-забірній картці форми № М-28, а одержувач - у лімітно-забірній картці за формою № М-28а. Наприкінці місяця виконавець робіт з результатів інвентаризації заповнює графу 14 форми № М-28. Фактична витрата матеріалів за місяць визначається шляхом підрахунку по кожному рядку (за винятком повернення і залишку на об'єкті на кінець місяця). Оформлені лімітно-забірні картки разом з первинними документами додаються до матеріального звіту і здаються комірником та виконавцем робіт до бухгалтерії. У бухгалтерії відповідно до звіту складу перевіряється правильність списання матеріалів на виробництво по кожному об'єкту та дільниці в цілому і одночасно визначаються дані про витрату матеріалів у лімітно-забірній картці за формою № М-28 з початку будівництва кожного об'єкта. Лімітно-забірні картки по незакінчених (перехідних на наступний місяць) об'єктах повертаються виконавцеві робіт.

Відпуск господарствам і дільницям матеріалів понад встановлений ліміт повинен здійснюватися на підставі акта-вимоги за формою № М-10 Переміщення матеріалів з одного складу на інший склад (комору) чи з одного об'єкта на інший об'єкт цього підприємства оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) за формою М-11 чи лімітними картками. Порядок документального оформлення надходження й відпуску палива, запасних частин та інших ТМЦ принципово не відрізняється від документального оформлення надходження й відпуску матеріалів. Документальне оформлення надходження на склад, обліку та видачі МШП в експлуатацію здійснюється з використанням первинних документів, затверджених наказом Мінстату № 145. Порядок документального оформлення надходження на склад та відпуску МШП у виробництво аналогічний викладеному вище порядку складського обліку інших товарно-матеріальних цінностей.

Оцінка собівартості вибуття запасів, облік запасів

П(С)БО 9 передбачені шість методів оцінки запасів при їхньому вибутті:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

ціни продажу * ;

нормативних витрат.

* Застосовується тільки підприємствами роздрібної торгівлі.

Розглянемо кожен з них.

Метод ідентифікованої собівартості - суть методу полягає в тому, що конкретні одиниці запасів передаються у виробництво (на установку) за тією ж вартістю, за якою вони (ці конкретні одиниці запасів) були придбані * (чи з урахуванням суми уцінки, якщо така проводилася * ). Цей метод може бути застосований при незначній номенклатурі матеріалів.

* При будівельно-монтажних роботах за даним методом здійснюється облік, наприклад, різних залізобетонних конструкцій, а також дерев'яних, металопластикових виробів - дверей, вікон тощо.

* Утім, навіть якщо платник податку на прибуток приймає рішення про уцінку (дооцiнкy) запасів відповідно до правил бухгалтерського обліку, тo така уцінка (дооцiнка) з метою податкового обліку не впливає на балансову вартість таких запасів для цілей податкового обліку

Приклад 1

Відповідно до замовлення № 14001/03 на капітальний ремонт офісного приміщення в ньому змонтована система кондиціонування повітря, спеціально придбана для установки при виконанні даного замовлення. Дана система була закуплена за ціною 120 000 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 000 грн.).

При використанні методу ідентифікованої собівартості зазначена система кондиціонування передається у виробництво (на установку) за тією ж вартістю, за якою була оприбуткована: Дт 23 Кт 202 на суму 100 000 грн.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, що першими відпускаються у виробництво (продаж чи інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Приклад 2

Станом на 01.09.2003 р. на складі будівельної фірми був у наявності цемент марки М-600 у кількості 5 мішків (250 кг) на суму 250 грн. (собівартість 1 мішка - 50 грн.).

Для виконання будівельних робіт протягом вересня 2003 р. закуповувався цемент марки М-600: 1-ша партія від 03.09 - 10 мішків за ціною 62,4 грн. за 1 мішок (без ПДВ - 52 грн.); 2-га партія від 10.09 - 20 мішків за ціною 64,8 грн. за один мішок (без ПДВ - 54 грн.); 3-тя партія від 25.09 - 10 мішків за ціною 66,0 грн. за 1 мішок (без ПДВ - 55 грн.).

На кінець вересня в залишку на складі знаходилося 5 мішків цементу. Необхідно визначити собівартість цементу, використаного на будівництві об'єктів, а також собівартість залишку на складі на кінець місяця.

Усього вибуло цементу: 5 (залишок на початок місяця) + 10 + 20 + 10 - 5 (залишок на кінець місяця) = 40 мішків, у т.ч.: 5 мішків за ціною залишку на початку місяця на суму 250 грн.; 10 мішків за ціною 1-ї партії на суму 520 грн.; 20 мішків за ціною 2-ї партії на суму 1 080 грн.; 5 мішків за ціною 3-ї партії на суму 275 грн. Разом вибуло цементу на суму: 250 + 520 + 1 080 + 275 = 2 125 грн.

У залишку на кінець місяця числиться цемент за ціною 3-ї партії на суму: 5 мішків х 55 грн. = 275 грн. Списання цементу у виробництво відображається кореспонденцією рахунків: Дт 23 Кт 205 на суму 2125 грн.