Методика обліку наявності та руху готової продукції на підприємствах різних форм власності, Детальна інформація

При проведенні інвентаризації продукції одночасно перевіряють наявність тари за видами. Порожня тара (ящики, мішки, балони) також повинна бути занесена в опис і оцінена. Залишки тари записують в окремий опис, де зазначається найменування тари, номенклатурний номер, шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення і якісний стан, кількість і ціну одиниці. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, де вказуються причини псування і відповідальні особи.

Продукція, яка з тих чи інших причин зберігається на складах інших підприємств, а також та, що перебуває на інших підприємствах, вноситься до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює її переробку, найменування продукції, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати її передачі в переробку, номер і дати документів.

В окремих описах відображається зіпсована, непотрібна продукція, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена в ході інвентаризації. Готову продукція, що надійшла на підприємство під час проведення інвентаризації заносять до опису „Товарно-матеріальні цінності, які надійшли під час інвентаризації”, а готову продукцію, яка вибула - „Товарно-матеріальні цінності, які вибули під час інвентаризації”. Продукція, підготовлена до відправки чи відпуску згідно виписаних, але не оплачених документів, включається до загального інвентаризаційного опису як власна (нереалізована) [13, c. 425].

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності і правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасного відвантаження, а також щодо виконання обов’язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємства повинно бути забезпечене інформацією про наявність та рух готової продукції по місцям зберігання і матеріально відповідальної особи.

Основними завданнями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є:

систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереження на складах, обсягом виконаних робіт та послуг;

вчасному і правильному документальному оформленню відвантаженої і відпущеної продукції;

контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями;

вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції та її облік.

Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.

Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції. Випуск готової продукції з виробництва та її передача на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами. Ці документи складаються в двох примірниках один з яких у виробничому підрозділі, інший передається на склад. Для обліку випуску продукції бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції та зданої на склад, в натуральному і грошовому виразу. Дані цієї відомості використовуються для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку. Відпуск продукції покупцю оформляється накладними та здавальними актами. Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника.

Основним джерелом облікової інформації є документація. Кожну господарську операцію потрібно попередньо зареєструвати в документах, дані яких є в подальшому єдиною підставою для відображення її в бухгалтерському обліку. Бухгалтерські документи відображають тільки ті зміни в засобах підприємства, які зумовлені його діяльністю. Але розмір і склад засобів може змінюватись і під впливом інших причин, які неможливо відобразити документально, що призводить до розбіжностей даних обліку з діяльністю. До таких причин належать: природні причини (усихання, випаровування, утрушування); помилки в обліку (описи в первинних документах, похибки арифметичних підрахунків); неточності при прийманні та відпуску засобів у результаті помилок ваговимірювальних приладів; навмисні дії посадових і матеріально відповідальних осіб (розкрадання, обважування, обмірювання).

Ці розбіжності між показниками обліку і дійсною наявністю коштів можуть бути виявлені і шляхом періодичного звіряння даних обліку з фактичними залишками засобів. Такий процес називається інвентаризацією. Інвентаризація є інструментом дослідження економічної реальності. Вона дозволяє перевіряти достовірність документального оформлення господарських операцій, їх відображення в бухгалтерському обліку. Інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинен бути зацікавлений власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.

РОЗДІЛ 2.

РОЗРАХУНОК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТзОВ „КОНОРД”

Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, що випускає паркет двох видів дубовий та ясеневий, необхідно виконати наступні завдання. На підставі журналу реєстрації господарських операцій:

а) проставити кореспонденцію рахунків та визначити відсутні відповідні суми;

б) підрахувати підсумок журналу реєстрації операцій;

в) рознести залишки та операції в регістри обліку;

г) підрахувати підсумки та вивести залишки в регістрах обліку;

д) скласти фінансову звітність за звітний період.

Фінансова звітність за звітній період включає:

1. форма №1 „Баланс”. Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до визнання і розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

• назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження;

• назва звіту;

• дата, на яку складено звіт;

• валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

2. форма №2 „Звіт про фінансову діяльність підприємства”. Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі — П(С)БО 3) "Звіт про фінансові результати", який є аналогом звіту про прибутки та збитки за МСБО. За П(С)БО 1, звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати визначаються окремим П(С)БО. Малі підприємства складатимуть такий звіт за спрощеною формою.