Аналіз результатів інвентаризації виробничих запасів, Детальна інформація

до окремої групи виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, термін використання яких не перевищує 1 року, які є, в основному, засобами праці[9].

У деяких галузях промисловості, наприклад, на базовому підприємстві купують у порядку виробничої кооперації напівфабрикати (фарба, пігмент, целюлоза і т.ін.), які підлягають подальшій обробці або витрачаються безпосередньо на збирання готової продукції. У цих випадках напівфабрикати розглядаються як основні матеріали.

Важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є розробка номенклатури матеріалів [14]. Це робиться для того, щоб відділи та служби користувалися єдиними встановленими на підприємстві обліковими цінами і номенклатурою матеріалів, розробляється номенклатура цінних, що являє собою систематизований перелік матеріалів, їх номенклатурні номерр та облікові ціни.

На підприємствах кожна група матеріалів може складатись із сотень і тисяч назв, сортів, розмірів. Для раціонального обліку матеріалів, який би сприяв оперативній роботі, планування та бухгалтерському обліку, необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи, наприклад, кольорові, чорні метали.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний шифр, який має бути проставлений на всіх документах, пов'язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Перелік матеріалів, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих з вказівкою одиниці виміру, називається номенклатурою матеріалів [20] (Дод.К, Л).

На кожному документі на надходження або витрати виробничих запасів має бути вказана не лише назва матеріалів, але і його номенклатурний номер.

Також важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є попередня розробка норм запасу матеріалів по кожному номенклатурному номеру і норм витрат кожного виду матеріалів на кожний вид виробленої продукції, що необхідно для контролю за станом залишків матеріалів на складах підприємства в межах потреб, а також за правильним їх використанням у виробництві.

Сировина, основі та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запчастини, тара, інші матеріальні ресурси відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю, давальницька сировина відображається за балансами, за цінами, вказаними у договорі.

Поточний облік виробничих запасів здійснюють не за фактичною собівартістю, а за раніше встановленими цінами (наприклад, за минулий місяць). Обліковими цінами можуть бути: оптові ціни промисловості, договірні, тощо.

Отже, виробничі запаси займають одне з головних місяць у процесі виробництва певної продукції. Без забезпечення підприємства необхідними цінностями не можливий виробничих процесів. Специфічною рисою виробничих запасів є те, що вони повністю використовуються у процесі виробництва, тому підприємство повинно постійно слідкувати за їх своєчасним поповненням.

На підприємстві ВАТ "КФТП" виробничим запасам належить основна роль. На основі придбаних запасів, таких як: папір, фарба, картон, і т.ін., виготовляються шпалери, які потім реалізуються.

Для кожного підприємства важливо щоб затрати на придбанню виробничих запасів були як найменшими. Адже вони впливають не собівартість продукції, яка, в свою чергу, впливає на кінцеву ціну товару і на прибуток підприємства.

Другим важливим фактором є правильна постановка роботи по надходженню і використанню виробничих запасів на підприємстві. Матеріали не повинні залежуватись на складах і навпаки, підприємство не повинно відчувати в них дефіциту. Звідси видно, що потрібно своєчасно проводити облік наявності виробничих запасів. Саме висвітленню цієї проблеми і присвячене наступне питання.

Аналіз наявності та структури виробничих запасів

На сучасному етапі ринкової економіки дедалі більшого значення набуває ділянка матеріально - технічного забезпечення підприємства, адже матеріали являють собою предмети, що є матеріально - речовою основою випущеної продукції. Вони повністю беруть участь у виробничому процесі (повністю споживаються у кожному циклі) і повністю переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції.

Основними задачами аналізу матеріалів на промисловому підприємстві є забезпечення щоденного дослідження їх надходження, збереження на всіх стадіях руху, аналіз та планування норм необхідних запасів, використання матеріалів у виробництві на базі технічно обгрунтованих норм їх використання. За допомогою аналізу використання матеріалів можливим стає своєчасне виявлення непотрібних матеріалів та їх залишків, які у подальшому, підлягають реалізації у відповідності з діючим порядком, що і розроблено на підприємствах і будівлях.

Аби вірно проводити аналіз матеріальних цінностей, необхідно вивчити їх структуру, яка передбачає групування їх за економічним призначенням. виходячи з функціональної і технологічної ролі та значення у виробничому процесі і технологічними властивостями виробничі запаси поділяють на: сировину і матеріали, паливо , тара і тарні матеріали, запасні частини та інші.

Тобто, розрізняють економічну та технологічну структури. В основу економічної покладено роль матеріалів у господарському процесі виробництва Одні формують сировинну основу майбутнього продукту, інші — необхідність для забезпечення виробничого процесу або надання виробам відповідних властивостей, що сприяють виробничому процесу. Першу групу називають основними матеріалами, другу — допоміжними.

Аналізуючи дані рис. 2.1. в загальному можна зробити висновок, що на підприємстві, як за 9 місяців 2001 року, так і за аналогічний період 2002 року, більше використовувалося основних засобів. Допоміжні матеріали також використовувалися, але в менших кількостях. При цьому за 9 місяців 2002 року на підприємстві було витрачено на 408532,97 грн. більше основних матеріалів ніж за аналогічний період 2001 року. Щодо допоміжних матеріалів, то їх використання збільшилося на 76583,89 грн. Але по процентних відношеннях питома вага матеріалів у 2001 році знизилась на 0,77%, а допоміжних зросла на 0,77% в загальному використанні матеріалів. Тобто, змінилася структура матеріалів. Але ця зміна не призвела до дефіциту сировини і матеріалів на ВАТ “КФТП”.

Матеріальні витрати базового підприємства включають в себе: витрати на сировину і матеріали, на покупні матеріали та комплектуючі, на роботи тг послуги виробничого характеру зі сторони (паливо, енергія на технологічні цілі), нестачі ТМЦ в нормах дійсних збитків. Зміну рівня матеріальних витрат (дод.Ж.З) за 9 місяців 2001 - 2002 рр. відображено на рис.2.1.

З рис.2.1. видно, що рівень матеріальних витрат постійно зазнає змін. Це пояснюється як зміною закупівельних цін, так і зміною структури матеріалів; певний вплив має кон'юнктура ринку.

Рис.2.1. Зміна рівня матеріальних витрат ВАТ "КФТП" за 9 місяців 2001- 2002 рр.

Так, на збільшення рівня матеріальних витрат на 33,7 % у першому кварталі 2002 року, у порівнянні з першим кварталом 2001 року, вплинула зміна у структурі матеріалів (впровадження науково-технічних міроприємств). Це у послідуючому кварталі викликало значне зниження рівня матеріальних витрат на 23,63 %. А в загальному, за другий квартал 2002 року матеріальн витрати зросли на 10,07 %, ніж за аналогічний період 2001 року. Матеріальні витрати у третьому кварталі 2001 року зросли на 77,23 % ніж за аналогічний період 2001 року, і на 67,17 % більше ніж у третьому кварталі 2001 року. Це відбулося в основному за рахунок підвищення цін на сировину і матеріали, а також завдяки нестабільній ситуації в країні і нестабільності курсів іноземних валют. Це вплинуло на собівартість продукції і на її рентабельність. Але, не зважаючи на різке зростання матеріальних витрат, підприємство в кінцевому результаті отримало прибуток. І це відбулося в основному за рахунок збільшення обсягів виробництва і швидкої реалізації продукції, продажу матеріалів, які знаходилися на складах підприємства. Можна сказати, що одержання прибутку в такій ситуації — це безпосередньо заслуга персоналу підприємства та його керівника.

У залежності від ролі, яку відіграють різноманітні виробничі запаси у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, вони поділяються на такі групи (рис.2.2).

Рис.2.2. Розподіл виробничих запасів за способом їх використання та призначенням

Зробивши аналіз структури матеріалів які використовує у своїй діяльності ВАТ “КФТП” за 9 місяців 2001 - 2002 рр. можна сказати, що за 9 місяців 2001 року ВАТ "КФТП” стало більше використовувати основних матеріалів на 98,8%. Але структура їх використання змінилася.

За 9 місяців 2002 року питома вага основних матеріалів становить більше, ніж за аналогічний період 2001 року. Так, за 9 місяців 2002 року знизилась питома вага використання таких матеріалів: папір етикеточний на 038%; папір друкарський на 0,02% ; фарба пігментна на 0,61%; фарба емалева на 0,38%; розчинник на 0,10%. Збільшилась питома вага паперу белованого і фарби масляної відповідно на 0,69% і 0,04%. В загальному питома вага основних матеріалів знизилась на 0,07%.

Щодо використання допоміжних матеріалів, то в загальному їх питома вага збільшилась на 0,07% і в основному за рахунок збільшення її по поліетилену на 0,66% та клею на 0,2%.

Питома вага інших допоміжних матеріалів знизилась : спирту технічного на 0,05%; бензину на 0,01%; гасу на 0,02%; води на 0,02%.