Про затвердження Положення про порядок накладення адміністративних штрафів (25.01.2002), Детальна інформація

4.2. Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:

а) директор Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку та його заступники, директор Департаменту реєстрації та ліцензування банків та його заступники, директор Департаменту інспектування та моніторингу банків та його заступники, директор Департаменту реорганізації та ліквідації банків та його заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь;

б) директор Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку та його заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь.

Посадові особи, що зазначені вище, мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за поданням структурних підрозділів центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку, які згідно з функціональними обов'язками контролюють діяльність банків, а саме директори:

Економічного департаменту та його заступники;

Департаменту платіжних систем та його заступники;

Департаменту монетарної політики та його заступники;

Департаменту бухгалтерського обліку та його заступники;

Департаменту готівково-грошового обігу та його заступники;

Департаменту інформатизації та його заступники;

керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь.

4.3. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, структурний підрозділ, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса, місце роботи, посада), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення, пояснення порушника, інші відомості, потрібні для вирішення справи. Якщо внаслідок правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, то про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Якщо особа, яка вчинила правопорушення, відмовляється від підписання протоколу, то в ньому робиться про це запис. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, що додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права й обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу ( 80732-10 ), про що робиться відмітка в протоколі.

Згідно із зазначеною статтею особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову за справою. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення щодо місця і часу розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

4.4. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-5 і 166-6 Кодексу ( 80731-10 ), подається посадовій особі Національного банку, уповноваженій розглядати справу про адміністративне правопорушення.

4.5. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 164-11, 166-7, 166-8 Кодексу ( 80731-10 ), надсилається до місцевого суду.

5. Розгляд справ про адміністративне

правопорушення

5.1. Справа про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушеннями, зазначеними в пункті 4.4 цього Положення, розглядається за місцем його вчинення в 15-денний строк з дня одержання посадовою особою, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

5.2. Справа про адміністративне правопорушення (статті 166-5, 166-6 Кодексу ( 80731-10 ) розглядається відкрито та на засадах рівності всіх громадян перед Законом ( 2121-14 ).

5.3. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному Законом ( 2121-14 ) порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інших документів.

5.4. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом ( 2121-14 ) і правосвідомістю.

5.5. Якщо при розгляді справи посадова особа дійде висновку, що порушення має ознаки злочину, то вона передає матеріали прокурору, органу попереднього слідства або дізнання.

5.6. У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.

Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами справи, заявляти клопотання, за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення за справою.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.

5.7. Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

а) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;