Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України (01.02.2002), Детальна інформація

подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

залишати без нагляду малолітніх дітей;

використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;

використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони;

приводити з собою собак та інших тварин.

2.8. Забороняється купання в затоплених кар'єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях і інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не визначені місцевою держадміністрацією як місця масового відпочинку громадян біля води.

2.9. Указівки працівників ДПРСВО стосовно заходів безпеки на воді є обов'язковими для адміністрації пляжів, санаторіїв, профілакторіїв, оздоровчих таборів, плавальних басейнів, інших закладів відпочинку громадян.

3. ВИМОГИ ДО РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА

3.1. Система рятувальних постів покликана забезпечити рятування людей на місцях масового відпочинку населення, підлідного лову риби та при проведенні культурно-масових заходів на воді.

3.2. Рятувальний пост складається з групи спеціалістів-рятувальників, які виконують завдання з охорони життя людей на певній ділянці акваторії. Рятувальники повинні бути підготовлені як до дій з порятунку людей на водоймах, так і до дій з надання потерпілим першої медичної допомоги. Разом з посвідченнями водолаза, рятувальника вони повинні мати посвідчення парамедика, яке видається після їх підготовки за спеціальною програмою в навчально-тренувальних центрах Державної служби медицини катастроф.

3.3. Дія постів може бути постійною, сезонною чи тимчасовою у залежності від мети (повінь, переправа, купальний сезон тощо).

3.4. Забезпечення рятувальних постів приміщеннями і майном, санітарними сумками, укомплектованими медикаментами та медичним майном, засобами іммобілізації постраждалого (у складі документації рятувального поста повинна бути інструкція з надання першої медичної допомоги), підготовка і утримання спеціалістів-рятувальників здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, за якими закріплений водний об'єкт, прибережна смуга моря.

3.5. Контроль за роботою відомчого поста здійснює керівництво підприємств, установ та організацій, за якими закріплена водойма, а також інспектори головної інспекції Державної пошуково-рятувальної служби на водних об'єктах України.

4. СКЛАД ТА ОСНАЩЕННЯ РЯТУВАЛЬНОГО ПОСТА

Рятувальний пост розміщується в приміщенні літнього типу або наметі з оглядовим майданчиком.

4.1. Пост виконує функції з охорони життя людей в зоні відповідальності у складі (мінімально):

начальник поста (аквалангіст) 1

матрос-рятувальник (аквалангіст) 1-2

4.2. Усі спеціалісти-рятувальники проходять щорічну перепідготовку за спеціальною програмою в Державній пошуково-рятувальній службі на водних об'єктах або в її структурному підрозділі.

4.3. Рятувальний пост забезпечується рятувальним майном:

круги рятувальні, плавучі кінці з плавучими кулями, мегафон, санітарна сумка з медикаментами, бінокль, багор, страхувальний кінець довжиною 40 метрів;

комплект аквалангіста N 1, пояс (жилет) рятувальний - по одній одиниці на кожного рятувальника.

4.4. Забороняється використання на посадах спеціалістів-рятувальників осіб, які не пройшли спеціальної підготовки (перепідготовки) і не мають свідоцтва встановленого зразка з датою поточного року.

4.5. Забороняється відвертання спеціалістів-рятувальників від виконання ними своїх службових обов'язків.

4.6. На рятувальному посту повинна бути документація:

вахтовий журнал;

журнал перевірок аквалангів;

карта чи схема району дій;

розклад чергувань;

перелік майна;