Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню (02.03.2002), Детальна інформація

Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню (02.03.2002)
Тип документу: Реферат
Сторінок: 4
Предмет: Закони України
Автор: Олексій
Розмір: 12.7
Скачувань: 669
0253 Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню (02.03.2002)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 2 березня 2002 р. N 253

Київ

Про затвердження Стратегії заміни системи пільг

на адресну грошову допомогу населенню

На виконання Указів Президента України від 24 травня 2000 р. N 717 ( 717/2000 ) "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року", від 15 серпня 2001 р. N 637 ( 637/2001 ) "Про Стратегію подолання бідності" та Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України "Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік" ( n0001100-01 ) з метою заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Стратегію заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню (додається).

2. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів, Міністерству палива та енергетики, Міністерству транспорту, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству оборони, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству освіти і науки, Службі безпеки, Управлінню державної охорони, Державному комітетові у справах охорони державного кордону, Державному департаменту з питань виконання покарань, Державному комітетові з будівництва, архітектури та житлової політики, Державному комітетові зв'язку та інформатизації в двомісячний термін подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розроблення заходів з виконання Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню.

3. Міністерству праці та соціальної політики разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів, Міністерством палива та енергетики, Державним комітетом з будівництва, архітектури та житлової політики, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" до 1 червня 2002 р. розробити та подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо надання населенню субсидій з оплати житлово-комунальних послуг у грошовій формі виходячи з розрахункових норм для призначення субсидій.

4. Міністерству палива та енергетики, Міністерству транспорту, Державному комітетові з будівництва, архітектури та житлової політики, Державному комітетові зв'язку та інформатизації, іншим центральним органам виконавчої влади, підприємства яких надають послуги населенню, разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями до 1 травня 2002 р. провести переоблік надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг (користування житлом, електричною та тепловою енергією, водо-, газопостачання тощо), послуг зв'язку, громадського транспорту тощо та до 1 червня 2002 р. визначити в установленому порядку соціально та економічно обгрунтовані розрахункові норми споживання послуг за видами пільг та категоріями отримувачів з розрахунку на одну особу.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2 березня 2002 р. N 253

СТРАТЕГІЯ

ЗАМІНИ СИСТЕМИ ПІЛЬГ

НА АДРЕСНУ ГРОШОВУ ДОПОМОГУ НАСЕЛЕННЮ

Обгрунтування необхідності розроблення Стратегії

Законодавство України передбачає надзвичайно широке коло надання пільг з оплати спожитих послуг багатьом категоріям громадян (далі - пільги). На них мають право близько 43 відсотків населення. Загальний обсяг пільг потребує щороку понад 29 млрд. гривень, що дорівнює річним видаткам всіх місцевих бюджетів України. Нормативно-правові акти з цих питань приймалися подекуди без урахування змін, що відбувалися в суспільстві, і нових соціально-економічних реалій. Внаслідок цього окремі соціальні програми часто не узгоджені між собою, має місце їх дублювання, постійно існує дефіцит фінансових ресурсів для забезпечення пільг. Через відсутність достатніх бюджетних ресурсів витрати на надання неоплачених пільг та субсидій перекладаються на підприємства, які надають послуги, що робить їх фінансово-економічну діяльність збитковою. Частина населення, особливо в сільській місцевості, взагалі не отримує задекларованих пільг. По суті це є прихованим дефіцитом бюджету та фактором дестабілізації державної фінансової системи. Щорічні спроби зупинити надання пільг окремим категоріям населення створюють в суспільстві соціальну напругу.

Система надання пільг, що грунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги (житлово-комунальні, транспортні, зв'язку тощо), залежить від тарифної політики надавачів послуг, а не від державного регулювання. Це створює можливості для різноманітних зловживань під час використання бюджетних коштів.

За результатами опитування, проведеного Радою по вивченню продуктивних сил Національної академії наук, понад 40 відсотків населення, яке має право на пільги, вважає доцільною їх заміну на адресну грошову соціальну допомогу. Значна група опитуваного населення висловлюється взагалі за відміну пільг (за це виступають 44 відсотки опитаних малозабезпечених сімей і 40 відсотків - заможних). Це свідчить про те, що реально пільгами користуються не найбільш нужденні верстви населення. Невдоволення існуванням у державі такої системи пільг досить поширене навіть серед тих, хто згідно із законодавством має на них право.

Відповідно до Указів Президента України від 24 травня 2000 р. N 717 ( 717/2000 ) "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року", від 15 серпня 2001 р. N 637 ( 637/2001 ) "Про Стратегію подолання бідності" та Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України "Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік" ( n0001100-01 ) мають бути розроблені та реалізовані конкретні заходи, спрямовані на заміну системи пільг на адресну грошову допомогу населенню.

Мета та завдання Стратегії

Основною метою заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню є проведення державної політики щодо реалізації принципів соціальної справедливості. Заміна пільг як форми соціального захисту населення на адресну грошову допомогу не ліквідує діючої системи підтримки малозабезпечених громадян, а, навпаки, шляхом її трансформування забезпечить реалізацію конституційного права на соціальний захист, створить економічні і соціальні передумови для підтримки незахищених верств населення.

Зазначені зміни дадуть можливість:

реалізувати принцип адресності соціального захисту, тобто надати допомогу малозабезпеченим громадянам;

забезпечити прозорість проходження коштів з бюджетів різних рівнів від громадянина - отримувача пільги до надавача послуг;

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes