Сутність екологічного права, Детальна інформація

рослин;

Внаслідок цього, свою незалежність Україна зустріла у надзвичайно важкому стані. Диспропорція в економіці з переважанням видобувної, металургійної та хімічної галузей, викликали не тільки забруднення середовища, але й вимагали величезних енергетичних та фінансових витрат. Спустошені надра — вугільні, газові, нафтові, графітові та інші родовища - змушували шукати джерела сировини деінде. Безжалісна Експлуатація земель призвели до ерозії переважної частини чорнозему. На додаток — ще й Чорнобиль, який взагалі поставив під загрозу існування країни та нації. Ось із таким упадком Україна як незалежна держава розпочала розв'язувати свої проблеми, в тому числі і в галузі охорони навколишнього природного середовшца.

Екологічне право в незалежній Україні.

Сучасне екологічне право в Україні спирається на законодавчі та інші регулятивні акти двоякого роду: з одного боку, практично до сих пір в Україні діють норми та стандарти, прийняті ще в колишньому Союзі РСР, з іншого — активно напрацьовується та створюється національне екологічне законодавство. Стосовно першого, то слід зазначити, що необхідність використання таких норм зумовлена тим, що потрібно було заповнювати правовий "вакуум", що утворився в Україні після її виходу зі складу Союзу РСР — до прийняття відповідних власних законів. Тому визначальними є тенденції другого роду, пов'язані зі створенням українського екологічного права, яке 6 забезпечило належну юридичну основу для охорони довкілля.

Українське екологічне право — ровесник незалежності України. Як відомо, 16 липня 1990 р. Верховна .Рада УРСР прийняла “Декларацію про державний суверенітет України”, сьомий розділ якої спеціально присвячений питанням екологічної безпеки:

“Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використання природних ресурсів.

Українська РСР має свою національну комісію радіаційного захисту населення.

Українська РСР має право заборонити будівництво та припинити функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.

Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, його молодого покоління.

Українська РСР мас право на відшкодування збитків, заподіяних екології України діями союзних органів”.

Цей історичний документ чи не вперше за останні десятиліття декларував, хоча й з осторогою, суверенітет України над своїми природними ресурсами відповідальність держави за здоров'я народу та збереження природи. Водночас він не позбавлений хиб, зумовлених тогочасними політичними реаліями. Вимоги екологічної безпеки виразно свідчать про напівколоніальний статус тогочасної України, оскільки вона веде мову про своє право, про "заборону" будівництва на її території, про необхідність мати власні радіаційні служби. Неважко помітити також, що цей розділ навіть наближено не відповідає вимогам, до яких на той час прийшло міжнародне співтовариство. Є у цьому розділі і фактичні неточності, наприклад, вираз "екологія України".

Z

\

^

`

b

d

f

h

j

l

n

p

r

t

v

x

z

|

~