Паралізовані підприємства, Детальна інформація

Паралізовані підприємства
Тип документу: Курсова
Сторінок: 25
Предмет: Економіка
Автор: фелікс
Розмір: 158.3
Скачувань: 895
Недержавний сектор краще пристосовується до зовнішнього середовища та демонструє вищі результати роботи, а такі риси є запорукою його швидшого розвитку в майбутньому

Аналіз показників роботи підприємств різних форм власності дає нам можливість стверджувати, що недержавний сектор економіки України краще пристосовується до зовнішнього середовища та демонструє вищі результати роботи, а такі риси, своєю чергою, є запорукою його швидшого розвитку в майбутньому. Про надійність цього висновку свідчить високий ступінь узгодженості показників, розрахованих на основі різних груп вихідних даних. Так, кращі показники рентабельності підприємств колективного сектору відповідають кращим показникам використання праці та капіталу, хоча ці розрахунки базуються на різних вихідних параметрах.

Товари за їхньою ліквідністю в бартерному обміні можна розділити на три групи: (1) універсальні товари (газ, електроенергія, залізничні перевезення), (2) досить універсальні товари, але незручні для перевезення та зберігання (рідке паливо, металопродукція, продукти харчування, товари народного споживання), (3) недостатньо універсальні товари (усі інші товари та послуги). Див.: Волконский, В. А., Гурвич, Е. Т., Кузовкин, А. И. и Сабуров, Е. Ф. “Анализ влияния формы расчетов на уровни цен”, Экономика и математическкие методы, 1998, т. 34, вып. 4, с.28.

Жорсткі бюджетні обмеження можна охарактеризувати п’ятьма ознаками: (1) ціни складаються на ринку, і підприємства не можуть впливати на їх формування; (2) підприємства не можуть впливати на рівень оподаткування; (3-5) відсутні державна підтримка, можливість отримання кредиту, зовнішні фінансові вкладення. Див.: Корнаи, Я. Дефицит. Москва 1990.

Ще в 1988 році планово-збиткові підприємства становили в промисловості 2,9%, а на транспорті — 14,5% від загальної кількості підприємств. Дійсну кількість збиткових підприємств за умов широкої практики внутрішньогалузевого перерозподілу доходів і державного регулювання цін визначити дуже важко.

Досі щодо жодного державного чи колективного підприємства не було послідовно застосовано процедури банкрутства або майнової відповідальності за дотримання укладених угод.

Див.: Луніна, І. і Вінценц, Ф. “Субсидування підприємств України”, Україна на роздоріжжі, Київ 1998, с. 118-132.

У більшості промислово розвинутих країн з-поміж усіх державних витрат найдошкульнішої критики зазнають субсидії. Спотворюючи ціни, субсидії перешкоджають і переміщенню чинників виробництва в ефективніші види діяльності, і збільшенню попиту на товари, що вимагають менших витрат, а отже, — знижують ефективність використання обмежених ресурсів. Якщо субсидії необхідні із соціальних чи політичних мотивів, то конкретні види такої допомоги потрібно надавати протягом короткого, заздалегідь визначеного проміжку часу, чітко вказавши цілі та умови субсидування, створивши рівні можливості отримання коштів для підприємств різних форм власності і виділяючи ресурси за ринковими критеріями.

У 1997 році Харцизький трубний завод, використовуючи штріпси (прокат у рулонах) маріупольських заводів ім. Ілліча і “Азовсталь”, постачав труби російському “Газпрому”, оплачуючи в такий спосіб спожитий на трьох заводах газ.

Див.: “Потенціал Донецької моделі”, Урядовий кур'єр, 30 жовтня 1997.

У 1997 році третина річного обсягу взаємозаліку припала на грудень.

Згідно з “Тимчасовими методичними вказівками про порядок проведення взаємозаліку…“, що їх затвердили Міністерство фінансів і Національний банк України, взаємозалік не може перевищувати розміру недоплати.

Якщо продукцію підприємств-монополістів оплачують за регульованими тарифами (наприклад, в електроенергетиці), то для операцій з попередньою оплатою офіційно дозволено здійснювати постачання за тарифами, зниженими на 25%.

Дані враховують заборгованість у розрахунках з українськими партнерами суб’єктів всіх форм власності, крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету.

Alfandari, Gilles and Mark E. Schaffer. “Arrears” in the Russian Enterprise Sector”, CERT Paper, March 1996.

Gao, Shumei and Mark E. Schaffer. “Financial Discipline in the Enterprise Sector in Transition Countries: How Does China Compare?”, CERT Paper, February 1998.

РЕВ — Рада економічної взаємодопомоги, куди входили країни соціалістичного табору.

Shyrmer, J. and А. Pivovarsky. “Arrears and the Economy: the Case of Ukraine”, HIID, Draft of Paper, 1996.

Perotti, Enriko C. “Collusive Arrears in Transition Economies,” London School of Economics, Financial Markets Group Discussion Paper, N0. 198, 1994.

Під повною та простроченою заборгованістю з товарів і послуг тут і далі використовуватиметься величина кредиторської заборгованості. Йдеться про дані, що фіксуються у звітах підприємств як неоплачені отримані товари, роботи та послуги. Прострочена заборгованість — це заборгованість, не оплачена протягом терміну, обумовленого контрактом. Суму простроченої заборгованості надають самі підприємства у статистичній звітності, що подається Держкомстату.

Середнє значення темпів зростання заборгованостей у номінальних величинах стосовно попереднього місяця за лютий-серпень включно.

Сума прострочених заборгованостей від 3 місяців до 1 року протягом 1997 року зменшилася на 500 млн. грн.

Поняття “м’які бюджетні обмеження” впровадив угорський економіст Корнаі як поняття для опису економіки соціалістичної системи. Однак цей термін пізніше почали широко вживати стосовно перехідної та ринкової економік.

Schaffer, Mark E. “Do Firms in Transition Have Soft Budget Constraints? A Reconsideration of Concepts and Evidence”, CERT Paper, December 1997.

Соціологічне дослідження проведено протягом липня-листопада 1996 року. Опитано 467 керівників підприємств різних областей України.

З 1 жовтня 1998 року, відповідно до постанови НБУ, платежі розподіляють за такою схемою: 10% від надходжень на основний рахунок за попередній місяць спрямовують на сплату боргу за зборами на обов’язкове пенсійне страхування; 15% — на невідкладні потреби підприємства (поточна та прострочена заробітна платня, інші прирівняні до неї платежі та всі необхідні податки); 5% можна використовувати на оплату заборгованостей перед підприємствами. 50% від тих коштів, що залишилися, спрямовують на оплату простроченої заробітної платні, а інші 50% — на оплату податків та заборгованостей з податків.

Рівень бартерних розрахунків в економіці України є дуже високий. Наприклад, протягом 9 місяців 1998 року розрахунки в бартерній формі становили 43,3% від усіх розрахунків у промисловості.

Tarafas, Imre. “The Expansion of Foreign-owned banks and Their Role in the Hungarian Banking System,” Paper presented at the Confe-rence at NBU, November 1998.

Bigman, David and Sergio Pereira Leite. “Enterprise Arrears in Russia: Causes and Policy Options,” IMF Working Paper, August 1993.

До заборгованості до консолідованого бюджету входять заборгованості з ПДВ, з податку на прибуток, з інших податків та платежів до державного та місцевих бюджетів; стосовно позабюджетних платежів — це заборгованість із зборів до Дорожнього та Інноваційного фондів; стосовно страхування — це заборгованість із сплат до Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування та Фонду зайнятості.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes