Паралізовані підприємства, Детальна інформація

Для виявлення статистично значущих відмінностей між показниками роботи державних та колективних підприємств, що належать до різних галузей, застосовано два методи — стандартний парний t-тест для середніх та лінійна регресія.

За допомогою t-тесту було перевірено “лінійну гіпотезу”, що стверджує відсутність впливу форми власності на показники діяльності підприємств. При Р, більшому від 10%, нульова гіпотеза справджується, а при Р, меншому від 10%, — суперечить сама собі. Наприклад, у 1997 році середнє значення рентабельності активів для колективних підприємств становило 4%, тоді як для державних цей показник сягав 1%. При цьому можна стверджувати, що така різниця є статистично достовірна, оскільки Р=5%.

Водночас t-тест встановлює лише факт однаковості або неоднаковості популяцій, представлених у множинах, що аналізуються, але не оцінює характеру співвідношень. Для оцінки співвідношень між показниками роботи загальнодержавних та колективних підприємств ми застосували метод регресії. При цьому незалежною змінною (x) стали показники роботи державних підприємств, а залежною змінною (y) — показники, що стосувалися колективного сектору.

Для регресії “нульова гіпотеза” означає, що тренд статистично не відрізняється від прямої y=0: незалежно від показників роботи підприємств державного сектору очікуване значення різниці між показниками роботи колективного та державного сектору дорівнює нулю. Константа в рівнянні регресії характеризує додачу, яку зумовлює приналежність до колективного сектору порівняно з державним, а нахил лінії регресії виражає залежність ефекту від величини відповідного показника для державного сектора.

Оскільки ми не ставили за мету розробити інструмент для кількісного прогнозу ефекту від приватизації в конкретних галузях на основі даних про роботу держсектора, для нашого дослідження важливо виявити сам факт статистично достовірної відмінності константи від нуля. Якщо при цьому значення коефіцієнту нахилу прямої статистично не є достовірне (Р>10%), то можна стверджувати, що зв’язок між “початковими” характеристиками підприємств державного сектору та впливом на них форми власності статистично не доведений. Якщо константа достовірно більша від нуля, то результат зводиться до констатації факту, що ефект загалом є позитивним та статистично значущим, але слабо залежить від різновиду галузі.

Наприклад, для рентабельності активів рівняння регресії набирає такого вигляду: y = -0.04x + 4%. При цьому константа має значення Р=5%, тобто може розглядатися як достовірна. Проте коефіцієнт нахилу має значення Р=92%, яке свідчить про низьку достовірність кута нахилу: пряму проведено довільно. Однак суттєве значення константи, навіть за невизначеного кута нахилу, дає можливість зробити висновок про наявність достовірних переваг колективного сектору за показником рентабельності активів.

Прорив колективного сектору

стався в 1997 році

Усі дані демонструють перевагу колективного сектору, який має суттєво кращі показники використання основних фондів та рентабельності. Водночас для різних років ми отримали різні результати. Через регулювання цін на продукцію держпідприємств на початковому етапі такі об’єкти мали вищу рентабельність порівняно з колективним сектором. Проте вже в 1997 році колективні підприємства за рентабельністю випередили державні. Передумовою такої переваги є краща реалізація продукції і вища продуктивність праці та капіталу

Проведений аналіз засвідчив, що всі показники демонструють перевагу колективного сектору. Так, у 1997 році колективні підприємства ефективніше використовували всі фактори виробництва. При цьому йдеться не лише про рентабельність активів (відповідні тести ми вже обговорювали), а й — ще більшою мірою — про ефективність використання основних та обігових коштів. Константа в рівнянні регресії для зняття продукції з 1 грн. фондів чимала (0,5937) і свідчить про суттєво кращі показники використання основних фондів у колективному секторі економіки. У цьому секторі основні фонди розподілено рівномірніше, а такий факт також віддзеркалює виразнішу ринкову поведінку підприємств колективної форми власності.





Зняття продукції з 1 грн. фондів

1997 рік



На колективних підприємствах вищою виявилася і рентабельність реалізованої продукції, проте суттєву різницю можна спостерігати насамперед у низькорентабельних галузях. Факт вищої рентабельності реалізації в колективному секторі економіки підтверджує рівняння регресії, де значущим є і вільний член (0,056 при Р=6%), і нахил лінії регресії (-0,6181 при Р=5%).





Рентабельність реалізованої продукції

1997 рік



Треба зазначити, що для різних років ми отримали різні результати. Перевага колективних підприємств у 1995 році була не надто великою і не завжди однозначною. Ця перевага зникла в 1996 році, проте в 1997 році зросла.

Кращі результати роботи колективного сектору в 1995 році не можливо пояснити ефективністю приватизації, яка тоді ще не могла принести відчутних здобутків. Очевидно, переваги колективного сектору зумовила та обставина, що в 1995 році в цьому секторі сконцентрувалася чимала частка кращих підприємств України.

У 1996 році приватизація здійснювалася досить швидкими темпами, кількість підприємств колективної форми власності та чисельність їхніх працівників зросли на 10—12%. За основними фондами зростання виявилося меншим, проте в промисловості цей показник становив 8%. Водночас перевага колективного сектору в 1996 році не виглядає настільки переконливою, як у 1995 році. Що більше, середні показники роботи колективного сектору часом навіть нижчі від показників державного сектору, хоча ці розбіжності не сягають достовірних значень.



Порівняння показників державних та колективних підприємств у 1995—1997 роках

Середнє Вільний член

державні колек-тивні

1997