Переваги і недоліки введеної в країні системи оподаткування, Детальна інформація

Для виявлення зв'язків необхідно збудувати логічну модель складу системи. Система — це сукупність взаємопов'язаних елементів, яка відособлена від середовища і взаємодіє з ним як ціле . Таке її визначення у літературі з питань теорії систем зазвичай супроводжується зауваженням про те, що система в цілому акумулює в собі характеристики елементів, що її утворюють, і має особливі якості, яких не має жодна з її складових.

Усі елементи системи мають зв'язки між собою, а ще через вхід у систему й вихід із неї пов'язані з довколишнім середовищем. Вхід у систему характеризує можливості впливу на неї з боку довколишнього середовища, а вихід — мету системи.

Система постійно перебуває у динаміці. Виділяють два типи динаміки системи: її функціонування і розвиток. Під функціонуванням слід розуміти процеси, що відбуваються у системі й довколишньому середовищі, котрі стабільно реалізують фіксовану мету. При цьому ефективною вважається система, яка досягає своєї мети.

Розвитком називають те, що відбувається з системою при зміні її мети. Характерною рисою розвитку є той факт, що наявна структура перестає відповідати новій меті, і для забезпечення нової функції необхідно змінити структуру, а іноді й склад системи. До речі, входи й виходи системи множинні, і при дослідженні ефективності функціонування системи вчені часто обмежуються одним або кількома зв'язками на вході й виході, при цьому обираються такі з них, які в певній ситуації вважаються найважливішими.

Тепер, грунтуючись на вищевикладеному, збудуємо модель складу і структури системи оподаткування. Для цього попередньо зробимо аналіз визначень системи оподаткування, які даються у літературі.

У вітчизняній фінансовій науці найчастіше використовуються такі терміни: "податкова система" і "система оподаткування". Необхідно зазначити, що останній термін використовується частіше, оскільки він продекларова-ний Законом України "Про систему оподаткування". У статті 2 закону дається визначення: "Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети і державні цільові фонди, що стягуються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування".

На основі цього визначення можна виділити два елементи системи оподаткування: сукупність податків і зборів та встановлений законами порядок їх стягнення. Названі елементи податкової системи, як правило, деталізуються, і в її структурі виділяють об'єкти оподаткування, суб'єкти оподаткування, податкові ставки, пільги, квоти і т. ін. На наш погляд, такий підхід до виділення елементів системи оподаткування чисто механічний і не дає змоги аналізувати її ефективність.

Повніше визначення терміну "податкова система" дається у праці "Податки" за редакцією В.В. Буряковського: "Податкова система — це сукупність податків, встановлених законодавчою владою, що стягуються виконавчими органами, а також методи і принципи побудови податків"4. Тут уже можна виділити три елементи: сукупність податків, встановлених законодавчою владою; виконавча влада; методи і принципи побудови податків. Але обидва визначення можуть застосовуватися для характеристики податкової системи тільки у вузькому значенні, — як "системи податків".

Розширене трактування системи оподаткування дає С.В. Онишко: "... Система оподаткування — це сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовле-них податків, зборів, внесків і платежів до бюджету та державних фондів, механізм їх нарахування й вилучення, права та обов'язки податкових служб і платників податків, яка дає змогу досягти поставленої мети стосовно конкретного відрізку часу"'.

Наведене визначення найповніше характеризує оподаткування як систему. По-перше, тут чітко виділяються всі елементи системи оподаткування: законодавче встановлені податки і збори, методи їх справляння, платники податків, органи контролю за справлянням податків (Державна податкова адміністрація, Митний комітет України, Пенсійний фонд України та інші). По-друге, робиться наголос на взаємозв'язку і взаємообумовленості елементів системи та на меті функціонування системи. Саме зв'язки між елементами і мета надають системі тих рис, які роблять її якісно досконалішою, ніж сума всіх елементів.

Що це означає для практики?

Досконале податкове законодавство — ще недостатня умова для того, щоб система оподаткування була ефективною. Самі собою законодавче встановлені податки і збори ще не є ефективно діючою податковою системою.

Спробуємо збудувати логічну схему системи оподаткування та описати форми зв'язків між її елементами.

Уся система оподаткування діє у соціально-економічному середовищі й має зв'язок із ним через законодавчі акти (вхід у систему). Метою системи (вихід із системи) є створення фінансових умов для виконання державою економічних і соціальних функцій. Цілі соціально-економічної системи завжди множинні. Система оподаткування не буде ефективною, якщо вона виконуватиме тільки основну функцію — фіскальну. Фінансова практика виробила, а наука сформулювала ряд критеріїв, яким відповідає ефективна система оподаткування. Такими критеріями є принципи оподаткування. Вони свого часу визначені А. Смітом та В. Петті й у концентрованому вигляді викладені визначним теоретиком податкової науки російським ученим М.І. Тургенєвим.

Це такі принципи:

1. Рівний розподіл податків. Податки мають бути розподілені між усіма громадянами в однаковій пропорції, платежі кожного для спільної користі повинні відповідати його доходу. Винятки приватним особам шкідливі для суспільства.

2. Визначеність податків. Розмір податку, час і спосіб платежу мають бути визначеними, відомими платникові й незалежними від влади податківців.

3. Збір податків у зручний час. Наприклад, сільськогосподарський податок треба стягати після продажу врожаю.

4. Дешевий збір податків. Витрати на справляння податків мають бути мінімальними.

5. Податок завжди повинен братися з чистого доходу, а не з капіталу, щоб джерело державних доходів не виснажувалося.

Отже, податкова система може вважатися ефективною за двох умов: коли фінансове забезпечується виконання функцій держави і коли достатньо виконуються основні принципи оподаткування. Звернемо увагу на четвертий принцип податкової системи, бо саме він відображає її суто економічну ефективність.

Якщо зробити аналіз того, як досягаються цілі нинішньою податковою системою, можна дійти висновку про її недостатню ефективність.

Характеристика податкової системи буде неповною, якщо не встановити її місця у фінансовій системі взагалі. Необхідно зауважити, що питання структурної будови фінансової системи досить широко й детально висвітлене в економічній літературі, однак не завжди чітко вказується місце податків у ній. Так, В.М. Опарін у структурі фінансової системи виділяє чотири сфери:

фінанси суб'єктів господарювання, державні фінанси, міжнародні фінанси, фінансовий ринок. У структурі державних фінансів чотири ланки: державний бюджет, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державного сектора".

Як бачимо, податки не виділяються в окрему складову фінансової системи, мабуть, тут мається на увазі, що вони перебувають у складі державного бюджету як його дохідна частина. На нашу думку податки мають розглядатись як підсистема фінансової системи, оскільки з організаційної точки зору вони специфічні у порівнянні з державним бюджетом і державними фінансами. Специфіка податків чітко відображена у розділі 1 проекту Податкового кодексу України.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що зв'язки між елементами фінансової системи відбуваються через грошові й інформаційні потоки. Причому повнота, об'єктивність і своєчасність інформації великою мірою впливають на ефективність функціонування системи. Так, повна і своєчасна інформація, надана платникам про методи розрахунку податків, правильний облік господарських операцій сприяють тому, що податок буде розраховано точно, і платникові не доведеться сплачувати фінансових санкцій.

Об'єктивна і своєчасна інформація про напрямки використання бюджетних коштів дає платникам податків можливість контролювати ефективність видатків державного бюджету. Якщо кошти державного бюджету використовуються ефективно, це стимулює платників сплачувати податки в повному обсязі і вчасно. І навпаки, неефективне використання коштів бюджету призводить до зменшення зацікавленості платників у повному сплачуванні податків.

Наявність повної й достовірної інформації у податкових органів про діяльність суб'єктів господарювання сприяє жорсткішому контролю за їх доходами, що безумовно впливатиме на повноту сплати податків. З огляду на це створення центральної бази даних про платників податків, що передбачено проектом Податкового кодексу України, та законодавче врегулювання механізмів обміну інформацією між органами державної податкової служби та банківськими установами, органами казначейства, статистики, фінансовими установами, міністерствами, відомствами й іншими органами державної виконавчої влади є дуже актуальним.

Вплив на податкову систему ззовні відбувається через податкове законодавство, яке розробляється виконавчою владою і приймається Верховною Радою України. Комплекс податкового законодавства має відбивати державну податкову політику. Причому податкову політику слід розуміти як діяльність держави у сфері встановлення правового регламентування й організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави . Податкова політика ведеться виходячи з певних принципів, що відображають її завдання. Вище зазначалося, що виконання вимог принципів побудови податкової системи свідчить про ефективність податкової політики, за ступенем її відповідності продекларованим принципам можна робити висновки про напрямок розвитку податкової системи, а відповідно й про його коригування.

Про основні принципи податкової системи уже говорилося, та необхідно додати, що в Законі України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 року у статті 3 встановлено одинадцять принципів побудови системи оподаткування в Україні. Особливу зацікавленість серед них викликають три принципи: