Оптимізація роботи "Львівміськбуд", Детальна інформація

-створення загального правового поля, яке б стимулювало економічних агентів, як вітчизняних, так і іноземних, до інвестування;

-активне формування структури економіки з використанням власних коштів, а також спрямованих пільг для інвестицій у пріоритетні об'єкти (політика структуралізму);

-надання податкових і митних пільг для великих стратегічних інвесторів, які вкладають капітал у пріоритетні об'єкти, принципово важливі для прогресу економіки.

Викликають сумнів надто тривалі строки дії пільг, тому вони мають бути докладно обумовлені не взагалі, а по кожному конкретному виду податку (відрахування). Можливий також варіант регресивних (таких, що постійно зменшуються) пільг.

Пропонується і такий проект стимулювання інвестиційних кредитів: податки, що іх позичальник мусить сплатити з приросту випуску продукції (з потужностей, створених завдяки кредиту), ідуть на погашення боргу; прискорення виплати позички і процентів економить вартість кредиту, після сплати кредиту податки у нормальному режимі сплачуються у бюджет. Таким чином, “податкові канікули” встановлюються не для кредитора, а для реципієнта, а остаточна вигода позначається на надходженнях у бюджет. Пропозицію поки що не деталізовано, потрібне визначення режиму різних податків, обов'язкових відрахувань та зборів (наприклад, лишаються відкритими питання про те, як акумулюватимуться кошти пенсійного та соціального страхування).

Щоб розв'язати стратегічне завдання “запуску” первинних ланок, необхідно зміцнити власну інвестиційну базу підприємств. Ці ресурси, як відомо, складаються з прибутку, що залишається після сплати податків, обов'язкових відрахувань та зборів, а також з амортизаційних відрахувань. Кредити комерційних банків дають змогу збільшити власні інвестиційні ресурси.

Важливе джерело інвестиційних коштів — залучення тіньового капіталу. Питома вага прихованого від офіційного обліку ВВП оцінюється величиною близько 60 %. Такий самий процент грошової маси обертається поза банками. Тіньові кошти мають канали зв'язку з капіталами, що вивезені з України, та іншими зарубіжними джерелами. Це величезний резерв, залучення якого у відкритий господарський оборот вирішило б багато фінансових проблем. Тому завдання амністування і залучення у відкритий оборот тіньових капіталів має стратегічне значення. Тут потрібні дуже точні й обережні дії, бо “тіньовику” важко подолати недовіру до державної влади і добровільно покласти на себеі податковий тягар. Ніякі декларації справі не зарадять. Мабуть, треба повністю відмовитися від декларування доходів під час купівлі нерухомості і коштовних товарів, від зазначання у податкових деклараціях наявності у власності майна, від податкових дізнань при інвестуванні (зокрема, в облігації) великих сум юридичними та фізичними особами. Копітку роботу у цьому напрямі слід проводити на фоні створення у цілому сприятливої обстановки для вітчизняних та іноземних інвесторів.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Основи побудови обліку грошових коштів в Україні.

Розрахунковий рахунок призначений для того, щоб забезпечувати комерційну та іншу діяльність підприємства з метою одержання прибутку.

Через розрахунковий рахунок здійснюються розрахунки:

за товарно-матеріальні цінності з постачальником та покупцями продукції;

за надані і одержані послуги;

по видачі зарплати і по перерахунку відрахувань з неї;

по сплаті платежів до бюджету і державних фондів;

по операціях, які пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб;

інші, що відповідають діяльності підприємства.

1.1.1. Облік коштів на розрахунковому рахунку в банку (рах. №51)

Для бухгалтерського обліку операцій по розрахунковому рахунку використовують рахунок № 51 "Розрахунковий рахунок". Це активний рахунок, по дебету якого відображують будь-які надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок, а по кредиту — перерахування й виплати готівки з розрахункового рахунку. Дебетове сальдо по рахунку відображує залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку на даний момент часу. Кредитового сальдо по рахунку № 51, як і по будь-якому активному рахунку, бути не може.

Операції по рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок" відображують на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. По рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок" залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Аналітичний облік на рахунку № 51 здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку операцій по розрахунковому рахунку і кожному розрахунковому субрахунку. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунку здійснюється за виписками банку.

Виписки банку. Основою для запису операцій на розрахунковому рахунку є виписки з розрахункового рахунку. Періодично (частіше кожного дня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунку з копіями розрахункових операцій. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюються, чи всі записи належать до підприємства-власника розрахункового рахунку. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналу-ордеру № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахувати, що рахунок № 51 "Розрахунковий рахунок" підприємства є активним, а для банка розрахункові рахунки підприємств е пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, списана з розрахункового рахунку, а на кредиті — зарахована на нього, відповідно сальдо у виписці буде по кредиту рахунку.

Сальдо розрахункового рахунку завжди має бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка банку замінює собою регістр аналітичного обліку по розрахунковому рахунку, а тому обов'язково має містити дату, номер документу, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

При журнально-ордерній формі обліку операції на кредиті рахунку № 51 "Розрахунковий рахунок" знаходять відображення у журналі-ордері № 2,а на дебеті — у відомості №2. Характерною особливістю при заповненні цих регістрів є те, що для кожної виписки банку незалежно від того за який період вона складена (1, 2, 3, 5 днів) використовується один рядок регістра. Кількість заповнених рядків за кожен місяць повинна бути однаковою в Ж/о № 2 і в відомості № 2 та дорівнювати випискам банку. Як в журналі-ордері, так і у відомості суми записуються в розрізі кореспондентських рахунків з дебетом та кредитом рахунку № 51 (додаток 1).

1.1.2. Облік касових операцій та порядок їх ведення (рах. № 50)

Указом Президента України від 15.07.97 “Про внесення змін до Указу Президента України від 12.06.95р. № 436” скасовується застосування штрафних санкцій за перевищення підприємствами, установами, організаціями норм витрат готівки на поточні потреби.

Це є позитивним кроком у напрямку надання права підприємствам, установам та організаціям права більш вільно розпоряджатися власними коштами. Цим Указом Президент України значно розширив сферу готівкових розрахунків між юридичними особами.

Для того, щоб даний Указ не призвів до зростання розмірів готівки поза банками, НБУ у своєму листі зобов’язує комерційні банки здійснити ряд заходів, серед яких:

проаналізувати встановлені ліміти в касі підприємств з точки зору їх економічної діяльності, з врахуванням потреб у прискоренні обігу грошових коштів і своєчасного їх надходження у каси банків; при необхідності переглянути ліміти у двотижневий термін.