Оптимізація роботи "Львівміськбуд", Детальна інформація

Коли сума перевищує встановленні чинним законодавством України норми вивезення валюти, то фізична особа–нерезидент може перерахувати ці кошти з власного рахунку в уповноваженому банку на рахунок в іноземному банку, чи вивезти за дозволом НБУ.

VII. Для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції, у тому числі для покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину.

2. Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу чи застави.

Використання на території України іноземної готівки як засобу платежу дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб коштів у грошовій одиниці і неможливості здійснення валютнообмінної операції через пункт обміну.

Ці платежі здійснюються на території:

митниць (сплата мита та митних платежів і сплата нерезидентами дорожніх зборів та платежів за охорону);

вокзалів, аеропортів та портів (реалізація паливо-мастильних матеріалів нерезидентам; переоформлення суб’єктам підприємницької діяльності квитків);

в інших випадках.

3. Використання готівки іноземної валюти як засобу платежу в разі здійснення торгівлі та надання послуг на транспортних засобах під час їх перебування за кордоном.

Використання готівки іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі здійснення суб’єктами підприємницької діяльності, торгівлі і надання послуг за межами України на транспортних засобах, що їм належать, у таких випадках:

1. за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових суднах;

2. за надані послуги з міжнародних перевезень та паромних переправлень у прикордонних з Україною зонах.

Іноземна готівка, що ввозиться підлягає обов’язковому декларуванню на митниці та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті у сумі, зазначеній у декларації.

Готівкова іноземна валюта, що видана юридичними особами в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків покладається відповідальність за її цільовим використанням.

Дані правила затвердженні постановою Правління НБУ від 26.03.98 р. № 119 і зареєстровані Міністерством юстиції від 15.04.98 р.

Однією з форм економічної діяльності України є зовнішньоекономічна.

До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

експорт і імпорт товарів (продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності й інших майнових прав, призначених для продажу), капіталів і робочої сили;

надання послуг, у т.ч.: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних та ін.;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, учбова й інші кооперації з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, "ноу-хау";

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

орендні, у тому числі лізингові операції;

операції з придбання, продажу і обміну валюти на валютних аукціонах і біржах, міжбанківському валютному ринку;

міжнародні фінансові операції;

кредитні й розрахункові операції;

інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законами України.

Іноземна валюта використовується як засіб платежу у розрахунках між резидентами і нерезидентами у межах торгового обороту. Порядок здійснення таких розрахунків встановлений Законом України № 185/94 під 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків її іноземній валюті" (введений до дії з 5.10.94р.).

Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають валютні рахунки у комерційних банках, що мають ліцензію Національного банку України (НБУ) на ведення валютних операцій.

Бухгалтерський обік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривнях) з виділенням в аналітичному обліку операцій в іноземній валюті. Для обліку специфічних операцій можуть відкриватися додаткові субрахунки із збереженням номерів діючого плану рахунків.