Оптимізація роботи "Львівміськбуд", Детальна інформація

Найбільш реальні строки введення в дію цього Закону в повному обсязі складатимуть 3-4 роки.

За цей час Міністерство фінансів України має розробити нову нормативну базу, підготовити Національні стандарти бухгалтерського обліку, котрі базуватимуться на міжнародних нормах, а бухгалтери поступово освоїти та перейти на нові принципи та методики обліку. Цього часу цілком достатньо, щоб Закон вважався не революційним, а еволюційним.

Не менш важливим елементом реформування бухгалтерського обліку є зміна статусу головного бухгалтера. Вони перестануть бути “наглядачем і головним контролером”, що відповідає за діяльність підприємства.

В проекті Закону чітко вказується, що за організацію обліку та звітності несе відповідальність керівник підприємства, а головна функція бухгалтера обмежується адекватним відображенням в бухгалтерському обліку господарських операцій підприємства.

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ ЗГІДНО МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ (МСБО)

Порядок складання і подання Звіту про рух грошових коштів визначається Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 “Звіт про рух грошових коштів”, який був виданий в 1992 році і набув чинності з 1 січня 1994 року.

Первісно (з 1977 року) МСБО 7 мав назву “Звіт про зміни у фінансовому становищі”. Підставою для його перегляду було зростання потреби в інформації про джерела та напрями грошових потоків підприємства.

Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість:

зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства;

досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди;

виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками;

аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.

Отже, Звіт про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про прибутки та збитки.

Баланс відображує фінансове становище підприємства на певну дату, а Звіт про рух грошових коштів пояснює зміни в одному з важливих компонентів балансу — грошових коштах та їхніх еквівалентах, які відбулися між датами Балансу.

У свою чергу, Звіт про прибутки та збитки показує результати діяльності підприємства за певний період, а Звіт про рух грошових коштів характеризує вплив цієї діяльності на грошові потоки підприємства.

3.1. Зміст і структура звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів має містити інформацію про грошові потоки підприємства за певний період у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

При цьому під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Отже, зміст поняття "рух грошових коштів" дещо ширший, оскільки крім власне грошових коштів включає їхні еквіваленти.

Звіт про рух грошових коштів не охоплює:

а) зміни у складі грошових коштів та їхніх еквівалентів;

б) негрошові операції.

Структура Звіту про рух грошових коштів заснована на класифікації грошових потоків, яка передбачає поділ діяльності підприємства на три види: операційну, інвестиційну та фінансову.

Операційною вважають основну діяльність, яка приносить підприємству доход, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою.

Інвестиційна діяльність охоплює операції з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призводять до зміни величини і складу власного та позиченого капіталу.

Така класифікація дає можливість:

оцінити спроможність підприємства забезпечувати грошові кошти, необхідні для продовження та розширення основної діяльності без залучення зовнішніх джерел фінансування;

виявити вкладення коштів у активи, які забезпечуватимуть генерування прибутку та грошових потоків у майбутньому;

передбачити майбутній рух грошових коштів, пов'язаний з вимогами осіб, що надали підприємству капітал.