Походження термінів“Русь”та“ Україна”, Детальна інформація

Походження термінів“Русь”та“ Україна”
Тип документу: Курсова
Сторінок: 10
Предмет: Історія України
Автор: фелікс
Розмір: 49
Скачувань: 1860
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Черкаський державний університет

Ім. Б.Хмельницького

Кафедра історії України

Походження термінів “Русь” та “Україна”

Реферат

студента І-Д курсу

математичного факультету

Кубасова Михайла Олександровича

Черкаси 2000

Зміст:

TOC \o "1-3" \h \z HYPERLINK \l "_Toc494987461" Вступ ………………………………………………………………………………. PAGEREF _Toc494987461 \h 3

HYPERLINK \l "_Toc494987462" Розділ 1. Довідниковий матеріал. PAGEREF _Toc494987462 \h 5

HYPERLINK \l "_Toc494987463" Розділ 2. Теорія південного-слов’янського походження терміну “Русь”. PAGEREF _Toc494987463 \h 8

HYPERLINK \l "_Toc494987464" Розділ 3. Північна або норманська теорія. PAGEREF _Toc494987464 \h 13

HYPERLINK \l "_Toc494987465" Розділ 4. Територіальна або географічна теорія. PAGEREF _Toc494987465 \h 16

HYPERLINK \l "_Toc494987466" Розділ 5.Теорія виникнення Русі, як результат складної слов’янсько-скандинавської взаємодії племен. PAGEREF _Toc494987466 \h 26

HYPERLINK \l "_Toc494987467" Розділ 6. Точка зору сучасних українських істориків про походження термінів “Русь” та “Україна”. PAGEREF _Toc494987467 \h 28

HYPERLINK \l "_Toc494987468" Висновки. PAGEREF _Toc494987468 \h 31

HYPERLINK \l "_Toc494987469" Список використаних джерел і літератури: PAGEREF _Toc494987469 \h 32



Вступ

Актуальність теми

Український народ сповнений духу національно-культурного відродження. Це знаходить свій вияв, зокрема, у прагненні мільйонів людей до пізнання власної історії. Народ гостро відчув наслідки здійснюваної сталінщиною впродовж трьох поколінь деформації історичної свідомості і не хоче більше миритися з цим.

Потяг до історії поєднується з недовірою до сучасних істориків. Певною мірою ця недовіра обгрунтована. Багато науковців, особливо старшого віку, не можуть звільнитися від хибних стереотипів. Деякі з них й досі протестують проти «очорніння славного минулого» і в наступальному стилі демонструють відданість «принципам». Для більшості ж просто потрібен час, щоб заново осмислити свій предмет, розібратися в архівному матеріалі і методах дослідження. Перші створені з позицій нового мислення книги вже виходять у світ.

Що ж має дістати читач, поки сучасна історична наука здійснюватиме свою перебудову? Перш за все твори В. Б. Антоновича, М. С. Грушевського, М. І. Костомарова, Д. І. Яворницького та інших класиків української історіографії — призабуту, а в недавньому минулому — нерідко заборонену історико-культурну спадщину. У 1988—1989 рр. ці твори друкувалися в журналах і навіть в газетах, звучали по радіо. Починаючи з 1990 р. з'явилися передруки, десятків книг наших класиків.

Останнім часом актуалізувалася дискусія про те, якому народові належить давньоруська історична спадщина, включаючи мову, культуру, державність. Відомо, що до революції немало російських вчених вважали Київську Русь невід'ємною частиною національної історії Росії, а українські вчені — відповідно України. Серед розмаїття точок зору полярними виявилися концепції М. П. Погодіна і М. С. Грушевського. Перший з них стверджував, що після розпаду Київської Русі населення Наддніпрянщини перейшло на територію Центральної Росії і згодом утворило Московську державу. Інакше кажучи, він навіть не помічав існування окремого українського народу. Другий вважав, що російський народ не має будь-якого відношення до Київської Русі.

Щоб досягти компромісу між цими крайніми позиціями, в радянській історіографії післявоєнного періоду вводиться поняття єдиної давньоруської народності, яка нібито дала початок трьом спорідненим народам — російському, українському і білоруському. Мета компромісу полягала не стільки в поділі «по справедливості» давньоруської спадщини, скільки у спробі обгрунтувати історичними «фактами» суто політичну концепцію злиття націй. Існував нібито один народ, потім через зовнішні несприятливі обставини (татаро-монгольське завоювання) він роздрібнився, а після возз'єднання в кордонах однієї держави треба поступово позбутися національних відмінностей і повернутися до першооснови.

Етногенез східних слов'ян й досі неясний, бо ототожнення Київської Русі з «колискою» трьох братніх народів аж ніяк не сприяло науковим дослідженням у цьому напрямі.

Мета реферату:

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes