Конституційний Суд України, Детальна інформація

— відкритим голосуванням на спецзасіданні затверджується форма бюлетеня для голосування по виборах заступника Голови та форма протоколу голосування;

— до списку кандидатур вносяться судді Конституційного Суду, яких запропонував Голова і які дали згоду балотуватися на цю посаду. Кандидатури заслуховуються на спецзасіданні;

— їх список затверджується відкритим голосуванням і оформляється протоколом, який підписується головуючим;

— на спецзасіданні з числа суддів Конституційного Суду обирається комісія для організації та проведення виборів у складі трьох суддів (з числа суддів, що не балотуються на посаду заступника Голови), яка організує проведення виборів. Заступники Голови наділяються окремими повноваженнями Голови за його розпорядженням.

Для попереднього розгляду конституційних подань і звернень у складі Конституційного Суду утворюються дві колегії суддів, що вирішують питання щодо відкриття провадження у справах за: а) конституційними поданнями; б) конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду, затвердження їх складу та призначення секретарів колегій приймається на засіданні Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії суддів призначається з числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її. Він призначається на строк повноважень Колегій відкритим голосуванням з числа кандидатур, запропонованих суддями відповідної Колегії.

На секретаря Колегії суддів покладаються певні повноваження, а саме: а) він очолює Колегію та організовує її роботу з питань розгляду конституційних подань та конституційних звернень; б) головує на засіданні Колегії; в) вносить пропозицію на засіданні Конституційного Суду про заміну судді доповідача у справі в разі його неможливості брати участь у підготовці та розгляді матеріалів справи за конституційним поданням, конституційним зверненням; г) вносить на розгляд Конституційного Суду пропозицію щодо тимчасового введення до складу Колегії судді Конституційного Суду з іншої Колегії у разі неможливості проводити протягом тривалого часу засідання Колегії через відсутність кворуму; д) звітує щоквартально про роботу Колегії на засіданні Конституційного Суду; ж) вирішує інші питання організації роботи Колегії.

Для здійснення допоміжної роботи з питань організації внутрішньої діяльності, Конституційний Суд на своєму засіданні утворює з числа суддів постійні комісії, що є його допоміжними робочими органами. Положення про постійні комісії Конституційного Суду затверджується ним на пленарному засіданні. Роботою постійної комісії керує її голова, якого призначає Голова Конституційного Суду на трирічний строк.

B

F

вого дослідження матеріалів справи. Ухвалу про утворення тимчасової комісії приймають судді Конституційного Суду на пленарному засіданні. В ній встановлюється строк для підготовки висновку. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для формулювання нею висновку. Такий висновок повинен містити відомості про її членів, їх фах, місце роботи, вчений ступінь та наукове звання, а також про справу, з якої дається висновок, зміст висновку, дату подання висновку, підписи членів комісії. Якщо член тимчасової комісії не погоджується з висновком у цілому або з окремими його положеннями, він подає окремий висновок або ж викладає свою думку з окремих питань. Якщо Конституційний Суд вважає положення, викладені у висновку тимчасової комісії, недостатніми для повного з'ясування обставин справи або за наявності суперечностей у висновку, він може постановити ухвалу про проведення додаткових досліджень тим самим складом тимчасової комісії або утворити тимчасову комісію в іншому складі. Висновки тимчасових комісій за будь-яких обставин додаються до матеріалів справи та оцінюються на пленарному засіданні Конституційного Суду.

Важливим для організації роботи є порядок провадження по справі. Процесуальний порядок провадження по справах має певні стадії: а) звернення до Конституційного Суду; б) попередній розгляд звернень; в) розгляд звернень на пленарних засіданнях; г) прийняття і введення в дію актів Конституційного Суду.Розділ ІІІ. Порядок діяльності Конституційного Суду

і процедури розгляду ним справ.

3.1 Форми звернення до Конституційного Суду.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України, а також клопотання Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом у випадках перевірки конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є: а) Президент України; б) не менш сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); в) Верховний Суд України; г) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; д) Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом у випадках відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість є: а) Президент України; б) Кабінет Міністрів України. Щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є Верховна Рада України. Суб'єктами щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є: а) Президент України; б) не менше сорока п'яти народних депутатів України (підпис депутата не відкликається); в) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; г) Верховний Суд України; д) Кабінет Міністрів України; е) інші органи державної влади; є) Верховна Рада Автономної Республіки Крим; ж) органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні повинно бути зазначено:

— повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та законом;

— відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

— повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (уразі публікації) правового акта, конституцій-ність якого (окремих його положень) оскаржується чи який потребує офіційного тлумачення;

— правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

— дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання;

— перелік матеріалів та документів, що додаються. Подання та документи і матеріали до нього подаються у

трьох примірниках.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та Законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є: а) громадяни України; б) іноземці; в) особи без громадянства; г) юридичні особи.

У конституційному зверненні повинно бути зазначено:

— прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

— відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;