Податкова система України та напрями її вдосконалення, Детальна інформація
Податкова система України та напрями її вдосконалення
контролю законодавчого, державного;
- запровадження системи податкових компромісів з використанням інструментів відтермінування та розстрочки платежів, договірного податкового
кредиту;
- кваліфіковане обслуговування крупних платників;
- згортання податкового контролю за роботою малого та середнього бізнесу;
- введення адекватної відповідальності за порушення податкового законодавства;
- вдосконалення апеляційних та судових процедур.
Поетапно і послідовно, в законодавчому полі України ці завдання державна податкова служба розпочне реалізовувати в 2001 році.
ВИСНОВКИ.
Україна переживає зараз жорстку економічну кризу. Як це ні парадоксально звучить, але саме зараз наступає час змін. Необхідно комплексні перетворення у всій структурі економіки. Ефективна податкова система є однієї з найважливіших складових економічного процвітання країни. Про це можна судити по закордонних країнах, де обговорення податків давно вже займає почесне місце серед економічного планування.
Система податків і зборів служить інструментом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру і динаміку, розміщення, прискорення науково-технічного прогресу. Податками можна стимулювати або, навпаки, обмежувати ділову активність, а отже, розвиток тих або інших галузей підприємницької діяльності. Можна створити передумови для зниження витрат виробництва й обертання приватних підприємств, для підвищення конкурентноздатності національних підприємств на світовому ринку. За допомогою податків можна проводити протекціоністську економічну політику або забезпечити свободу товарному ринку. Податки створюють основну частину прибутків державного і місцевих бюджетів, даючи можливість фінансового впливу на економіку через видаткову частину
Потенційно, податкова політика покликана пом'якшувати негативні явища властивої ринкової економіки. Являючись ключовою ланкою економічної політики, являє собою інструмент регламентування макроекономічних пропорцій.
У той же час, що діють на даний момент напрямки податкової політики відрізняються безсистемністю, відсутністю наукового підкріплення і зайвої фіскальності. Так, у бюджетній політиці за останні роки акцент на збільшення дохідної частини був зроблений не за рахунок заходів для легалізації підприємницької ініціативи, а за рахунок росту податкового тягаря і жорсткості податкового адміністрування. Проте збирання податків не вдалося збільшити шляхом адміністративного тиску, тому що не були сформовані діючі економічні стимули чесно сплачувати податки, не проводилися заходи щодо скорочення бартерних операцій і витисненню грошових сурогатів.
Зміни в податковій системі необхідні. Вони повинні бути послідовними і передбаченими. Їхніми головними напрямками повинні стати:
• зниження загального рівня оподатковування при різкому розширенні податкової бази;
• скорочення кількості податків і спрощення системи оподатковування;
• посилення податкової дисципліни;
• систематизація і кодифікація податкового законодавства.
Можливості збільшення прибутків бюджету за рахунок виведення значної частини економіки з "тіні" важко переоцінити. Багато в чому унаслідок високого рівня податків частка надходжень від нового приватного сектора непропорційно низька щодо їх реальних (а не офіційно що показуються) прибутків. Для досягнення цієї цілі потрібні міри з одного боку, контрольно-карного характеру (по жорсткості збору податків, припиненню контрабанди і "тіньових" торгових і фінансових операцій і ін.), з іншого боку - у напрямку раціоналізації податкового законодавства. Справитися з задачею легалізації "тіньової" економіки тільки мірами карного характеру неможливо, для цього треба створити в людей і фірм бажання сплачувати податки - тобто одержувати легальні високі прибутки. У цілому в ході податкової реформи необхідний перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулюючим.
Необхідність цих змін зрозуміла майже усім. Дійсне питання складається в умінні Уряду знайти баланс між об'єктивно суперечними друг другу фіскальними і стимулюючими функціями податків.
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Акцизний збір 31
Відрахування на геологорозвідувальні роботи 38
Джерело податку 6
Державне мито 35
Збори за використання природних ресурсів 38
Збір на соціальне страхування 34
Мито 35
Місцеві податки та збори 41
- запровадження системи податкових компромісів з використанням інструментів відтермінування та розстрочки платежів, договірного податкового
кредиту;
- кваліфіковане обслуговування крупних платників;
- згортання податкового контролю за роботою малого та середнього бізнесу;
- введення адекватної відповідальності за порушення податкового законодавства;
- вдосконалення апеляційних та судових процедур.
Поетапно і послідовно, в законодавчому полі України ці завдання державна податкова служба розпочне реалізовувати в 2001 році.
ВИСНОВКИ.
Україна переживає зараз жорстку економічну кризу. Як це ні парадоксально звучить, але саме зараз наступає час змін. Необхідно комплексні перетворення у всій структурі економіки. Ефективна податкова система є однієї з найважливіших складових економічного процвітання країни. Про це можна судити по закордонних країнах, де обговорення податків давно вже займає почесне місце серед економічного планування.
Система податків і зборів служить інструментом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру і динаміку, розміщення, прискорення науково-технічного прогресу. Податками можна стимулювати або, навпаки, обмежувати ділову активність, а отже, розвиток тих або інших галузей підприємницької діяльності. Можна створити передумови для зниження витрат виробництва й обертання приватних підприємств, для підвищення конкурентноздатності національних підприємств на світовому ринку. За допомогою податків можна проводити протекціоністську економічну політику або забезпечити свободу товарному ринку. Податки створюють основну частину прибутків державного і місцевих бюджетів, даючи можливість фінансового впливу на економіку через видаткову частину
Потенційно, податкова політика покликана пом'якшувати негативні явища властивої ринкової економіки. Являючись ключовою ланкою економічної політики, являє собою інструмент регламентування макроекономічних пропорцій.
У той же час, що діють на даний момент напрямки податкової політики відрізняються безсистемністю, відсутністю наукового підкріплення і зайвої фіскальності. Так, у бюджетній політиці за останні роки акцент на збільшення дохідної частини був зроблений не за рахунок заходів для легалізації підприємницької ініціативи, а за рахунок росту податкового тягаря і жорсткості податкового адміністрування. Проте збирання податків не вдалося збільшити шляхом адміністративного тиску, тому що не були сформовані діючі економічні стимули чесно сплачувати податки, не проводилися заходи щодо скорочення бартерних операцій і витисненню грошових сурогатів.
Зміни в податковій системі необхідні. Вони повинні бути послідовними і передбаченими. Їхніми головними напрямками повинні стати:
• зниження загального рівня оподатковування при різкому розширенні податкової бази;
• скорочення кількості податків і спрощення системи оподатковування;
• посилення податкової дисципліни;
• систематизація і кодифікація податкового законодавства.
Можливості збільшення прибутків бюджету за рахунок виведення значної частини економіки з "тіні" важко переоцінити. Багато в чому унаслідок високого рівня податків частка надходжень від нового приватного сектора непропорційно низька щодо їх реальних (а не офіційно що показуються) прибутків. Для досягнення цієї цілі потрібні міри з одного боку, контрольно-карного характеру (по жорсткості збору податків, припиненню контрабанди і "тіньових" торгових і фінансових операцій і ін.), з іншого боку - у напрямку раціоналізації податкового законодавства. Справитися з задачею легалізації "тіньової" економіки тільки мірами карного характеру неможливо, для цього треба створити в людей і фірм бажання сплачувати податки - тобто одержувати легальні високі прибутки. У цілому в ході податкової реформи необхідний перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулюючим.
Необхідність цих змін зрозуміла майже усім. Дійсне питання складається в умінні Уряду знайти баланс між об'єктивно суперечними друг другу фіскальними і стимулюючими функціями податків.
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Акцизний збір 31
Відрахування на геологорозвідувальні роботи 38
Джерело податку 6
Державне мито 35
Збори за використання природних ресурсів 38
Збір на соціальне страхування 34
Мито 35
Місцеві податки та збори 41
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021