Методи соціально-педагогічної діяльності, Детальна інформація

Предмет дослідження – центральне питання проблеми. В даній і тій же проблемній ситуації, в одному і тому ж емпіричному об’єкті можуть відокремлюватися різні його аспекти, які є предметом дослідження. Соціолог вибираючи предмет дослідження, він в той же час формулює і гіпотезує про можливий шлях вирішення проблеми, а також методи і форми проведення соціологічного дослідження.

Теоретична і ємпірична інтерпритація поняття необхідний етап в розробці методології дослідження. Він дозволяє вирішити три основні задачі:

Вияснити ті аспекти теоретичних понять, які використовуються в даному дослідженні

Це дає можливість вести аналіз практичних проблем на рівні теоретичного знання і тим самим забезпечувати наукове обгрунтування його результатів, висновків і рекомендацій

Забезпечити вимірювання і реєстрацію явищ які вивчаються за допомогою кількісних, статистичних покаників.

Теоретична інтерпритація понять відбувається через ряд послідовних етапів. На першому етапі відбувається переклад проблемної ситуації в формулювання в сурових наукових рамках і термінах. На слідуючому етапі кожне поняття цього формулювання розкладається на такі операційні складові, які потім можуть бути досліджені кількісним методом. Крім структурної інтерпритації понять які описують предмет дослідження, необхідно провести їх факторну інтерпритацію, тобто визначити систему його зв’язку з зовнішніми об’єктами і внутрішніми суб’єктивними факторами.

Кінцевою метою всієї роботи є вироблення таких понять, які доступні для обліку і реєстрації.

Формування гіпотези – заключна частина теоретичної підготовки емпіричного соціологічного дослідження. Гіпотеза є одним із вирішальних компонентів, що забезпечує досягнення мети. Це – науково обгрунтоване припущення, про структуру соціального явища яке вивчається, або про характер зв’язків між його компонентами.

Гіпотеза може формулюватися як окреме твердження або як логічно послідовна система тверджень.

Існують певні правила висування і перевірки гіпотези:

Гіпотеза повинна бути узгоджена або в крайньому випадку, бути сумісно з усіма фактами яких вона стосується.

Із багатьох супротивних гіпотез, висунутих для пояснення серії фактів, має перевагу та, яка однаково пояснює більше їх число.

Для пояснення серії фактів потрібно висувати можливо менше гіпотез і їх зв’язок повинен бути більш тісний.

При висуванні гіпотез необхідно усвідомлювати характер вірогідних її висновків.

Неможливо керуватися гіпотезами які заперечують одна одній.

Слідуючі етапи емпіричного соціологічного дослідження знаходяться в прямій залежності від висунутих гіпотез. Для обробки гіпотез і процесів дослідження, часто попередньо проводять, пілотажне дослідження. Якщо дослідником були сформульовані гіпотези то емпіричні дані служать для їх перевірки, підтвердження або заперечення. Якщо ж гіпотези спочатку не висувалися то різко падає науковий рівень дослідження, а його результат і узагальнення зводиться до опису відсоткових виразів тих чи інших індикаторів і до тривіальних рекомендацій.

2.2. Обгрунтування вибірки.

Поряд з теоретичним велике значення в дослідженні має методичний розділ програми, який включає опис методик і організації дослідження. Головне значення в цьому розділі займає обгрунтування вибірки. Характер проблеми мета і задачі дослідження визначають, яким повинен бути об’єкт дослідження. Інколи, коли об’єкт дослідження порівняно невеликий і соціолог має достатньо можливостей його вивчити, він може досліджувати його цілком. Тоді об’єкт дослідження тотожний генеральній сукупності. Але часто складне дослідження неможливе або в ньому немає необхідності. Тому для вирішення задач дослідження здійснюється вибірка.

В програмі має бути чітко зазначено:

Який об’єкт емпіричного дослідження

Дослідження є суцільним чи вибірковим

Якшо воно є вибірковим то чи претендує на репрезентативність.

Репрезентативність – це якість вибіркової сукупності відтворювати параметри і значні елементи генеральної сукупності. Генеральна сукупність це сукупність всіх можливих соціальних об’єктів яку належить вивчати в межах програми соціологічного дослідження.

Повторна сукупність (вибірка) – це частина об’єктів генеральної сукупності, відібрана за допомогою спеціальних прийомів для одержання інформації про всю вибірку в цілому. Число одиниць спостереження, складаючих вибіркову сукупність називається об’ємом вибірки. Існує ряд правил за якими відбувається вибірка.

4. Дослідник зобов’язаний вказати, скільки етапів відбору застосовується у вибірці, яка одиниця відбору на кожному етапі і який темп відбору застосовується на кожному етапі.

5. Що є основою вибірки (список, картотека, карта)?

6. Яка одиниця спостереження на кінцевому етапі вибірки.

При визначенні методів збору інформації дослідник повинен взяти до уваги ряд моментів:

оперативність і економічність дослідження не повинні забезпечуватися за рахунок якості даних;

ні один метод не є універсальним, але має свої чітко окреслені пізнавальні можливості. Тому не існує взагалі “хороших” чи “поганих” методів, є методи адекватні або не адекватні поставленій дослідником задачі;