Методи соціально-педагогічної діяльності, Детальна інформація

Суттєвим моментом даного етапу є вибір дослідником методів теоретичного дослідження, які забезпечують повний набір пізнавальних теоретичних “мапуляцій” зі змістом досліджуваних ознак предмета. Критерієм вибору того чи іншого методу теоретизації є насамперед визачена дослідником методологічна основа дослідження, яка передбачає організацію конкретного циклу теоритичних дій і зумовлює їхню дослідницьку специфіку.

Теоретизація предмета дає можливість не тільки визачити його сутність, а й побудувати змістовий простір дослідження в цілому. Так, дослідник має можливість виробити стратегію: а) пізнавальних та б) перетворюючих дій щодо предмета свого дослідження. Пізнавальний цикл складаючи дії дослідника, спрямовані на з’ясування сутності предмета дослідження. А тому емпіричним дослідженням та аналізом результатів проведених пізнавальних дій.

Таким чином, другий етап соціально-педагогічного дослідження виступає як теоретизація предмета, що пізнається, та побудова теоретичної моделі дослідження в цілому.

Третій етап – емпіричне дослідження сутності предмета. На дпному етапі дослідник взаємодіє з предметом, сутность, логіка та формальна структура якого теоретично з’ясовані, а тому пізнавальні дії його будуть спрямовані до психологічних ознак сутності предмета, метою цих дій буде визначення емпіричних критеріїв виділених ознак.

Отже, побудова емпіричної моделі дослідження його організація та проведення – зміст дослідницьких дій третього етапу.

Четвертий етап психологічного дослідження – аналіз, інтерпретація та тлумачення змістових і формально-логічних даних, отриманих дослідником під час теоретико-пізнавальної та емпіричної взаємодії з предметом свого дослідження. Це дуже відповідальний етап, оскільки на ньому виявляється дослідницький ефект попердніх пізнавальних дій та дослідження в цілому.

Емпіричне дослідження предмета відкриває досліднику світ реальних, дійсних проявів явища, що пізнається. Можливість безпосередньої взаємодії з сутністю даного явища є центральним моментом психологчного дослідження, а вся попередня робота – необхідним підготовчим комплексом пізнавальних дій. Проте для того, щоб взаємодія дослідника з сутністю предмета дослідження була якомога ефективнішою, необхідно мати в дослідницькому арсеналі набір методів аналізу, інтерпритації та тлумачення емпіричних даних, спорідених за змістом сутності досліджуваного явища.

Методи тлумачення обираються дослідником залежно від того на який методологічній основі та з допомогою яких методів теоретизації виконувалося дослідження.

П’ятий етап дослідження – змістова презентація результатів та висновків системи пізнавальних дій, об’єднаних дослідницьким циклом. Об’єктом дослідницької уваги психолога на цьому етапі постає саме дослідження як організований процес пізнання конкретного явища на даному етапі дослідник не тільки подає результати та висновки свого дослідження, обираючи для цього найбільш інформативний спосіб і форму; графічне моделювання, схематичне моделювання, ілюстроване відображення дослідницьких матеріалів. Дослідник також оцінює проведене дослідження за такими його змістовими характеристиками: а) цілісність, б) завершеність, в) самостійність, г) самодостатність, д) перспективність.

2.2. Підготовчий етап дослідження.

В соціологічному дослідженні можна виділити три основні етапи кожен із них включає в себе низку важливих етапів:

підготовчий (розборка програми дослідження);

основний (проведення дослідження);

заключний (обробка і аналіз даних, оформлення висновків і рекомендацій).

Організація соціально-педагогічних досліджень має проводитись на грунтовній науковій основі з дотриманням певної стратегії.

Бідь-яке дослідження розпочинається з будови проблеми. Проблема – це протиріччя між знаннями про потреби людей в бідь-яких результативних практичних чи теоретичних діях і незнання шляхів і засобів їх реалізації. Вирішити проблему означає отримати нові знання або створити теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори які впливали б на розвток явищ в бажаному напрямку. Створена проблемна ситуація яку потрібно дослідити. Спочатку потрібно перевести проблемну ситуацію у формулювання проблеми яку потрібно досліджувати. Для цього потрібно виконати спеціальну теоретичну роботу:

установити наявність даної проблеми

а) наявність показника, який кількісно чи якісно характеризує дану проблему;

б) наявність обліку і статистики по цьому показнику;

в) достовірність обліку і статистики по цьому показнику;

виділити найбільш суттеві елементи чи фактори проблеми, вирішення яких належить соціології, а не економічній теорії, технології виробництва;

відокремити уже відомі елементи проблемної ситуації які не потребують спеціального аналізу і виступають як інформаційна база для розгляду невідомих елементів (наприклад, дані статистики і обліку є готовим важливим матеріалом);

виділити в проблемній ситуації головні і другорядні компоненти, щоб визначити основний напрямок дослідницького пошуку;

проаналізувати вирішення аналогічних проблем.

З цією метою необхідно вивчити всю літературу з даного питання. Провести бесіду з копметентними людьми – експертами. В ролі експертів виступають – спеціалісти – вчені або досвідченні практики.

На основі попереднього аналізу розробляється програма дослідження даної проблеми. Програма обов’язковим вихідним документом будь якого соціологічного дослідження, незалежно від того, яке це дослідження теоретичне чи прикладне. Програма соціологічного дослідження включає слідуючі розділи:

теоретичний (цілі задачі, предмет і об’єкт дослідження, визначення понять);

методичний (обгрунтовання вибірки, обгрунтування методів збору даних, методи обробки і аналізу даних);

організаційний (план дослідження, порядок дослідження підрозділів).

Також досліднику потрібно визначити мету і задачі дослідження, що визначить об’єм затрат, часу і фінансових ресурсів необхідних для одержання результатів.