Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові, Детальна інформація

Заперечення як компонент думки і способу



ії вираження – речення, є в однаковій мірі об’єктом досліджен-

ня мовознавства і філософії. Значна кількість лінгвістів розгля-

дають заперечення як окрему мовну категорію, яка є опонентом

категорії ствердження. Цілий ряд авторів пов’язує заперечення з

суб’єктивною оцінкою змісту висловлювання, а саме з характе-

ром вираженого і реченні ставлення мовця до дійсності.

Але формально - логічне і мовне заперечення не завжди співпа-

дають, хоча і те і інше властиве всім мовам без винятку. Беру-

чи до уваги заперечення, як лінгвістичне явище, воно має свої

прояви на різних рівнях мовознавства : морфології, лексиці, гра-

матиці, фонетиці.

Ми пересвідчились на дослідженнях істориків -

германістів, що на ранньому етапі свого становлення англійська

мова носила полінегативний характер, тобто в одному вислов-

люванні була можливою наявність більше одного негатора.

Шляхом певних змін, які відбулись у середньоанглійській і за-

кінчили своє становлення в ранньоновоанглійській, сучасна анг-

лійська мова перейшла з ряду полінегативних мов в мононега-

тивний ряд. І на даному етапі свого існування у одному прос-

тому висловлюванні можливе тільки одне заперечення.

Як мовна універсалія, заперечення розглядаєть-

ся дослідниками на лексичному, морфологічному граматичному

і семантичному рівнях мовознавства. В семантиці мови існують,

так звані, антонімічні групи слів, в яких один елемент протистав-

ляється іншому.

Large - small

good - bad