Космонінічна лексика, Детальна інформація

В переносному ж значенні ці апелятиви можуть набувати антропоморфних рис, предметних або зооморфних переосмислень, набувають в контексті певних додаткових значень.





В и с н о в к и.

Досліджуючи поезії Ліни Костенко, а саме наявну в них космонімічну лексику, ми дослідили таким чином лексико-семантичне поле “небесні тіла” (до якого входять онімні й апелятивні одиниці) і особливості їхнього вживання в ідіолекті поетеси.

Лексико-семантичне поле “небесні тіла”відноситься до найвиразнішого шару поетичної лексики, а в поезіях Ліни Костенко ця лексика є досить поширеною – це підтвердив проведений нами кількісний аналіз.

Більшу частину вживаної у Л.Костенко космонімічної лексики становлять власне космоніми. Для ідіолекту поетеси є характериним використання космонімічної лексики для надання поетичному мовленню образності, сеновох насиченості, неповторності, що підтверджується проведеним частотним і функціональним аналізом онімних одиниць.

Найчисленнішу группу в її текстах станолять космонімічні одиниці, серед яких найчастотнішими є Сонце (завжди позитивно забарвлене) і Місяць (для якого є характерним вживання його у складних, розгорнутих метафоричних комплексах і амбівалентність сприйняття).

Обидва ці оніми в переважній більшості випадків вживаються в переносному значенні, для обох цих космонімів при нетрадиційному вживанні характерними є антропоморфне, зооморфне, флористичне (для Сонця)і предметні переосмислення. При вживанні цих космонімів в прямому значенні, як правило, актуалізуються семи “характеристика за спектральними ознаками”, “характеристика за формою” та деякі інші, у прямому ж значенні вони можуть бути введені до текста як елемент пейзажу. Характерним також для обох цих онімів є вживання їх у складі порівняльного звороту, коли вони продукують значення для сполучуваних з ними слів на основі своїх властивостей.

Наступну групу за частотністю вживання серед космонімів становлять галактоніми. У Л.Костенко зустрічаються дві основні власні назви галактик: Чумацький Шлях і туманність Андромеди. Характериним для поетеси є те, що галактонім Чумацький Шлях майже не вживається у власне прямому значенні, бо на перший план в контекстах майже завжди висуваються периферійні семи. Метафоризація цього оніма відбувається на основі предметного переосмислення за формою і кольоровими ознаками. Для галактоніма туманність Андромеди характерною є метафоричність вживання. В обох випадках вживання цього оніма в поезіях Л.Костенко він вживаний не традиційно.

Третю групу космонімічних назв становлять власні назви сузір”їв – констелоніми і зодіоніми. До найчастіше уживаних онімів цієї групи належать Чумацький Віз, Оріон і Плеяди.

Онім Чумацький Віз у власне прямому значенні уживано лише одного разу – як елемент поетичного пейзажу у картині зоряного неба, коли один з компонентів цієї назви усунений з метою семантичної нейтралізації внутрішньої форми найменування, яка звичайно викликає дуже багаті асоціації. В усіх інших прикладах цей онім вживаний не у власне прямому значенні: відбувається накладання прямого значення на переносне і констелонім символізується через закріплену у художньому мовленні його “національну маркованість”.

Для онімів Оріон і Плеяди характерним є вживання в традиційному і нетрадиційному значеннях. При прямому вживанні сполучувані з констелонімами слова подають характеристику спектральних особливостей, характеру світіння. В переносному значенні ці оніми набувають предметного і антропоморфного переосмислення відповідно.

Всі інші власні назви сузір”їв вживаються поодиноко. Маловідомі космоніми цієї групи найчастіше вживаються з родовим терміном, як, наприклад, сузір”я Саламандри. За виключенням таких констелонімів , як Саламандра, Ліра, Дракон, всі інші поодиноко уживані оніми зібрані в одній спільній картині космічного цирку, де деякі з них (меншість) уживані в прямому значенні, а більшість – нетрадиційно , набуваючи антропоморфних і зооморфних переосмислень.

Найменшу групу становлять власні назви – планетоніми. Л.Костенко вживає лише три таких оніма: Земля, Сатурн, Нептун. Всі вони вживаються переважно в переносному значенні.

При переносному вживанні всіх космонімів характерним є те, що це переносне значення продукується сполучуваною з онімом частиною мови. Функціонування ж онімів у прямому і переносному значеннях спостерігається в дієслівних, субстантивних, атрибутивних та деяких інших словосполученнях.

В третьому розділі нашої роботи ми досліджували апелятивні назви реалій зоряного неба. В поезіях Л.Костенко вони представлені не так часто, як космоніми, але являються істотним фактом для спостережень.

В ідіолекті Л.Костенко постійно зустрічаються 9 апелятивів, найчастотніший з яких – зірка, а самий малопродуктивний – астероїд.

#\x60CC\x8C40\xC800y\x6004\xE303\x0202\x0E01\x0470\xC049\xF007\x0109\x7280\x0701\x300C\x8047\x9044\x0140\xE67F\x4FD2\x87F6\xF900\x78C3\x200D\xC809\x1410\x8780\x5146\x401E\xF880\x8673\x3C48\xEC86\x14E7\x811F\x0E03у функціонуванні цієї лексеми може відбуватися антропоморфне переосмислення, “оживлення”, але не антропоморфізація, предметне (коли апелятив набуває ознак речовинності), флористичне переосмислення (порівняння зорі з квіткою). В переносному значенні ця лексема найчастіше зустрічається в дієслівних словосполученнях. В атрибутивних конструкціях прикметники можуть продукувати для апелятива зоря значення “доля”. В дієприкметникових конструкціях здебільшого актуалізується сема “часова й просторова характеристика”, але водночас зорі зіставляються із людьми або протиставляються їм на основі певних ознак, властивих людям. В іменникових словосполученнях вживання цього апелятива в переносному значенні продукує ототожнення з людиною, з щасливою долею, дитинством або ототожнення з кометою.

В складі порівняльного звороту ця лексема продукує значення для слів, до яких відноситься зврорт, на основі своїх ознак, таких, наприклад, як властивість випромінювати світло або за характером руху. Окрім того, зустрічаються випадки персоніфікації і вживання цього апелятива в складі прикладки.

Другим за частотністю вживання є апелятив Всесвіт,який вживається у поетеси дев”ять разів і лише один з них – в прямому значенні, але знов-таки в контексті поруч із цим же метафоризованим апелятивом. Серед субстантивних конструкцій, в яких вживано цю лексему в переносному значенні цікавим є випадок, коли протиставлення цього апелятива з іменником-топонімом продукує значення “майбутнє - минуле”.В інших випадках метафоризована лексема набуває антропоморфного переосмислення.

Всі інші апелятивні назви небесної сфери зустрічаються не часто. В прямому значенні вони можуть актуалізувати сему “характер руху”, реалізувати характеристику за своїми загальними ознаками або вживатися як елемент пейзажу зоряного неба.

В переносному значенні ці апелятиви можуть набувати антропоморфного переосмислення, предметних або зооморфних рис або набувають в контексті певних додаткових значень.

Список скорочених позначень літератури:

Костенко Л.В.Вибране.-К.:Дніпро,1989.-559с.

Костенко Л.В. Мандрівки серця: Поезії.-К.:Радянський письменник, 1961.-111с.

Костенко Л.В.Маруся Чурай:Історичний роман в віршах.-К.:Радянський письменник,1979.-188с.

Костенко Л.В. Неповторність:Вірші.Поеми.-К.:Молодь,1980.-221с.

Костенко Л.В. Поезії.-Торонто:Вид-во Смолоскип,1983.- 423 с.

С п и с о к в и к о р и с т а н и х с л о в н и к і в: