Космонінічна лексика, Детальна інформація

Цю грудочку тепла – у Всесвіті – людину.

І Всесвіт цей – акваріум планет. (КВ;33)

Серед субстантивних конструкцій, в яких означена лексема вживана в переносному значенні, цікавим є випадок, коли протиставлення цього апелятива і іменника-топоніма продукує значення “майбутнє-минуле”:

О, як ти йшла в таку негоду, здалеку

Така одна-однісінька, вночі!

Де ти була, у Всесвіті чи в Спарті? (КВ;78)

В наступному прикладі переносне вживання космоніма в субстантивному сполученні і значення, яке продукує іменник, доволі прозоро виділяється з самого контексту:



Я можу тільки кинути життя

Історії кривавій під колеса.

Хоч знаю: все це їй не первина.

Але колись нап”ється до переситу!-

Захоче випити не крові, а вина

За щастя людства, за здоров”я всесвіту (КП;210)

Взагалі-то саме таке написання лексеми не властиве поетесі, вонв вживає його лише два рази: в уьому прикладі,певно, щоб якось зрівняти людство і Всесвіт, наділити Всесвіт людськими рисами.

В усіх інших випадках метафоризоване вживання цієї апелятивної назви спостерігаємо в дієслівних конструкціях.

В переважній більшості таких дієслівних словосполучень лексема Всесвіт наділяється людськими рисами, тобто відбувається її антропоморфне переосмислення:

В холодні ночі звужуються зорі,

Немов зіниці божевільного.

Моторошно й пильно

Дивиться Всесвіт –Великий маг…(КП;171)

Стоїть над нами Всесвіт

У зоряній кальчузі. (КВ;25)

Там холодно.Там високо і сніг.

Там чорний Всесвіт наляга на плечі(КВ;104)

Жонглює космос бриликом Сатурна,

І Всесвіт крутить всю цю карусель (КВ;75)

Півкроку в бік – і все це піде прахом.

І цілий всесвіт вміститься в сльозу (КВ;75)

В прикладі 5 знову зустрічаємо написання апелятиваз маленької літери. На нашу думку, це зроблено поетесою для того, щоб підкреслити значущість і безповоротність катастрофи, а сам безмежний Всесвіт ототожнюється із сльозою.