Про затвердження наукової програми дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління (08.08.2001), Детальна інформація

Таким чином в Україні створено систему роботи з кадрами державної служби, відбулося становлення інституту державної служби. Разом з цим ще не вдалося забезпечити належного професіоналізму та стабільності корпусу державних службовців. Саме тому з метою становлення професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби розроблено фундаментальні засади реформування інституту державної служби, викладені у Стратегії реформування системи державної служби в Україні та Комплексній програмі підготовки державних службовців, які затверджені відповідно Указами Президента України від 14 квітня 2000 р. N 599 ( 599/2000 ) та від 9 листопада 2000 р. N 1212 ( 1212/2000 ) і визначають напрями реформування системи державної служби, вдосконалення її кадрового забезпечення на довгострокову перспективу.

Розвиток державної служби передбачає послідовне здійснення систематизованих за напрямами та етапами комплексів практичних заходів, спрямованих на забезпечення єдності всіх елементів державної служби, на чіткий взаємозв'язок її інституційних елементів з професійно-кадровим складом, з корпусом державних службовців.

Першочерговими завданнями, які повинні забезпечити реформування системи державної служби згідно із зазначеними концептуальними документами, є:

удосконалення структури управління державною службою;

удосконалення правових засад державної служби;

забезпечення професіоналізму державних службовців і сумлінного виконання ними своїх посадових обов'язків;

забезпечення дієвого контролю в системі державної служби, включаючи заходи щодо запобігання корупції та іншим зловживанням;

поліпшення інформаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення державної служби;

організація наукових розробок і аналітичного супроводження реформи державної служби.

Обгрунтування необхідності і

актуальності наукової програми

В умовах перехідного етапу економіки система державного управління і апарат її реалізації - державна адміністративна система знаходяться в стадії реформування, динаміка змін у якій залежить від комплексу взаємопов'язаних факторів, що враховують приватизаційні процеси, інноваційні тенденції, фінансово-грошову політику, зміни у політичній структурі, стан і напрями розвитку окремих ланок господарського комплексу.

Врахувати багатокритеріальний комплекс чинників державного розвитку можна тільки на підставі системного підходу в межах відповідної наукової програми. Насамперед повинні бути сформовані концептуальні моделі сфер управління, серед яких вагоме місце займає модель регулювання кадрового ресурсу державної служби і процесів, пов'язаних із змістом і структурою діяльності корпусу державних службовців.

Потребують суттєвого вдосконалення процедури відбору кадрів, проведення конкурсів, забезпечення прозорості і гласності під час призначення на посади та просування по службі, робота з кадровим резервом, професійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів. Необхідно визначити критерії якості роботи державних службовців та їх поведінки в суспільстві, систему об'єктивної оцінки діяльності та ротації кадрів, забезпечити конкурентоспроможність державної служби на ринку праці, підвищити заінтересованість кадрів у продуктивній і якісній роботі, запобігати корупції, посилити відповідальність за неналежне виконання службових обов'язків.

Необхідно провести дослідження з питань подальшого вдосконалення системи органів виконавчої влади, орієнтирами в яких мають бути зменшення вузлів трансформування управлінських рішень; консолідація або об'єднання органів та їх структурних підрозділів за ознакою спорідненості завдань та функцій; деконцентрація і дерегуляція повноважень центральних органів виконавчої влади, зокрема з урахуванням Концепції державної регіональної політики.

Першим кроком у роботі щодо оптимізації державного управління було функціональне обстеження нормативно-правової бази, яка визначає основи функціонування апаратів органів виконавчої влади. На підставі результатів проведеного обстеження необхідно розробити наукову методику здійснення функціонального аналізу та на її основі разом з усіма органами державної влади провести відповідне дослідження функцій і повноважень з метою встановлення співвідношень між ресурсами, які виділяються органам державної влади для реалізації їх владних повноважень, та результатами їх діяльності.

Необхідно розробити узгоджені схеми взаємодії процесів управління і вимоги до переліку, змісту структурних утворень, порядку їх організації та трансформації з метою оптимізації управлінських рішень щодо регулювання ресурсів, необхідних для реалізації рішення, а також спрощення самої процедури розроблення управлінського рішення.

На підставі отриманих результатів необхідно здійснити заходи щодо вдосконалення комплексного правового забезпечення державної служби. Потребують наукового обгрунтування започатковані схеми ведення обліку державних органів, установ і організацій, посади керівних працівників і спеціалістів яких відповідно до діючих нормативно-правових актів віднесено до категорій посад державних службовців, а також внесення цих посад до відповідного реєстру. Необхідно розробити науково обгрунтовані критерії щодо процедур віднесення посад до відповідних категорій посад державних службовців.

Потребує відповідного дослідницького опрацювання функціональний класифікатор державної служби, рубрики якого складаються з елементів термінологічно-понятійної системи державної служби. Комп'ютерна версія класифікатора повинна забезпечувати автоматичне посилання на статті чи розділи нормативно-правових актів з питань державної служби. Введення в дію цього класифікатора спростить процедуру кодифікації нормативно-правових актів, надасть цьому процесові системності, полегшить користування цими актами.

З питаннями класифікації посад державних службовців та введення їх у штатні розписи окремих органів державної влади пов'язане визначення типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, для введення в дію яких необхідне наукове обгрунтування змісту праці державного службовця, встановлення зв'язку між цими характеристиками і обсягами конкретних обов'язків та прав державних службовців.

Передумовою залучення на посади державних службовців компетентних, висококваліфікованих працівників є формування дієвого кадрового резерву. Необхідно розробити методику оцінки потенційних можливостей кандидата на відповідну посаду і процедури залучення перспективних фахівців до державної служби, передбачивши особливі умови їх соціального захисту та звільнення з державної служби.

Є необхідність у розробленні спеціальних засобів оцінки якісного складу керівників підприємств, установ і організацій, що дозволить надавати розширені рекомендації щодо формування резерву на посади в системі державної служби.

Удосконалення процедури прийняття на державну службу передбачає запровадження єдиного порядку проведення конкурсу і стажування із складанням іспиту, порядок проведення якого необхідно розробити з урахуванням досвіду інших країн, розробок вітчизняних наукових установ і навчальних закладів.

З метою забезпечення органів державної влади висококваліфікованими кадрами, набуття ними практичного досвіду необхідно відслідковувати і пропонувати переміщення молодих, перспективних працівників на більш високі посади, запровадити ротацію кадрів для проходження ними всіх ієрархічних ступенів. Таке просування по службі розширює світогляд, підвищує управлінську кваліфікацію працівників, запобігає кадровому застою та консерватизму, дозволяє краще вивчати кадри та готувати їх до займання посад керівників державних органів.

Запровадження періодичної ротації окремих посадових осіб передбачено також Концепцією боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. N 367 ( 367/98 ), як один із засобів запобігання проявам корупції серед державних службовців, особливо на окремих посадах з підвищеним ризиком корупції.

†

\x017E

B*

n

TH