Архітектура древнього Риму, Детальна інформація

Архітектура древнього Риму
Тип документу: Реферат
Сторінок: 6
Предмет: Інше
Автор: фелікс
Розмір: 39.6
Скачувань: 2375
Початок давньоримського мистецтва відноситься до періоду республіки (кінець VI — середина I в. до н.е.). Воно досягло розквіту в період утворення світової рабовласницької держави, різнорідної по етнічному і соціальному складі, складної по господарській і громадській організації.

Потреби римського суспільства породили багато типів споруджень: амфітеатри, терми, тріумфальні арки, акведуки й ін. На римському ґрунті одержали нове архітектурне рішення палаци, особняки, вілли, театри, храми, мости, надгробні пам'ятники. Раціоналізм, що лежить в основі римської архітектури, виявлявся в просторовому розмаху, конструктивній логіці і цілісності гігантських архітектурних комплексів, строгій симетрії і чіткості.

З поширенням римського панування на Грецію й елліністичні держави в Рим проникнули витонченість і розкіш елліністичних міст. Приплив багатств із завойованих країн протягом III-I вв. до н.е. змінили вдачі римлян, породжуючи серед панівних класів марнотратство. Ввозилися у величезній кількості знамениті грецькі статуї н картини грецьких майстрів. Римські храми, палаци перетворилися у свого роду музеї мистецтва.

Захоплення грецьким мистецтвом проявилося насамперед у звертанні до ордерної системи. У той час як у грецькій архітектурі ордер відігравав конструктивну роль, у Римі він використовувався головним чином у декоративних цілях.

Опорні функції в римській архітектурі виконувала звичайно стіна. Римляне винайшли бетон — найважливіший будівельний матеріал, за допомогою якого закріплювали будівлі, що споруджуються. Вони відкрили новий спосіб зведення будинків— монолитно-оболочечный замість стояково-балкової системи. При стояково-балковій системі, як ясно з назви, основу конструкції складають дві стійки, на яких лежить горизонтальна балка. Основу монолитно-оболочечной системи складають дві вузькі цегельні стіни, між якими залитий битий щебінь з бетоном, зовні вони облицьовувалися мармуром або іншими породами каменів. Переваги нової системи будівництва видні і зараз: від багатьох грецьких храмів з їхніми колонами, на яких лежать перекриття і фронтони, залишилося по 2-3 колони, багато хто ж римські будинки дожили до наших днів.

Велике місце належало арці, що спиралася на масивні стовпи. Колони не могли нести на собі навантаження багатоповерхових споруджень зі склепінними і купольними перекриттями і лише в аркадах зберігали конструктивну роль, причому частіше застосовувалися запозичений у греків пишний коринфский ордер і строгий тосканский, успадкований від етрусків.

Головне завоювання римлян у строительстельстве суспільних споруджень — створення величезних внутрішніх просторів, вільних від внутрішніх опор. Необхідність їхнього перекриттів викликала розвиток могутніх склепінних і купольних конструкцій, що лише обмежено застосовувалися на Сході й у Греції. Римська техніка стала широко використовуватися в цивільній і культовій архітектурі. Вона послужила зразком для розвитку візантійської і європейської архітектури.

Основною формою перекриттів був циліндричний звід з бетону і каменю. Його бічний тиск сприймала опорна стіна, що грала важливу роль у римській архітектурі. З перетинання двох циліндричних зводів однакової висоти в підніжжях зводу (п'ятах) і вершині (де закладений замковий камінь) вийшов хрестовий звід. При рівності прольотів він дає в плані квадрат. Внутрішня поверхня зводів утворить у перетинанні гострі краї — ребра, у підставі яких зосереджується тиск зводу. Це дало можливість прорізати опорні стіни напівциркульними арками, замінити стіну окремими стовпами, що приймали на себе тиск арки.

Витягнуті в довжину приміщення залів-галерей звичайно поділялися на квадрати і перекривалися ланцюгом хрестових зводів, що породжувало ефектне розчленовування внутрішнього простору. З рівномірно піднімалося нагору перекриття, круглого в плані будинку виник купольний звід, що утворила півкуля, покоившееся на циліндричній підставі. Багатокутні в плані приміщення перекривалися зімкнутими зводами (монастирський звід) або сферичним куполом. В останньому випадку купол спирався своїм кільцем тільки на середину причілків, а перехід від форми окружності до багатокутника заповнювався увігнутими сферичними стінами — «вітрилами».

У республіканський період склалися основні типи римської архітектури.

Сувора простота життєвого укладу в умовах постійних запеклих воєн знайшла відображення в конструктивній логіці монументальних інженерних споруджень. У них раніш всего проявилася своєрідність римського мистецтва.

Уявимо собі Рим в епоху республіки.

Ілюстрація План Рима.

I-IV століття до н.е.

Звертають увагу грандіозні спорудження — древні оборонні стіни Рима, що виникло ще в VIII в. до н.е. на трьох пагорбах: Капитолии, Палатине і Квирипале, выложенные з каменю (рання — VI в. до н. э. і так називана Сервиева стіна — 378—352 р. до н.е.).

Римські дороги мали важливе стратегічне значення, вони поєднували різні частини країни. Ведуча до Рима Аппиева дорога (VI—III вв. до н.е.) для руху когорт і гінців була першої з мережі доріг, що покрили пізніше всю Італію. Біля долини Ариччи дорога, мощена товстим шаром бетону, щебеню, плитами лави і туфу, йшла через рельєф місцевості по масивній стіні (197 м довжиною, 11 м висотою), розчленованої в нижній частині трьома наскрізними арковими прольотами для гірських вод.

Поступово в наступні століття Рим стає найбільш багатою водою містом світу. Могутні мости й акведуки (акведук Аппия Клавдія, 311 р. до н.е., акведук Марция, 144 р. до н. э.), що пробігають десятки кілометрів, зайняли видне місце в архітектурі міста, у вигляді його мальовничих околиць, входячи невід'ємною частиною в пейзаж Римської Кампаньи.

До найдавніших склепінних конструкцій відноситься стічний канал (клоака Максима) у Римі, що зберігся до наших днів.

Ілюстрація Форум Романум. Реконструкція

1. Храм Сатурна. 2. Священна дорога. 3. Храм Веспасиана. 4. Ростри. 5. Арка Септимия Півночі.

6. Курія. 7. Василька Емілія. 8. Василька Максенция. 9. Храм Антонина і Фаустины.

10. Колізей. 11. Круглий храм Ромула. 12. Колона Фокаса. 13. Храм Юлія Цезаря.

14. Храм Венери і Ромы. 15. Арка Тита. 16. Храм Вести. 17. Будинок весталок. 18. Храм Кастору і Поллукса.

19. Санта Марія Антиква. 20. Палатин. 21. Храм Августа. 22. Василька Джулия.

Громадське життя протікало на ринковій площі. Наприклад, у греків вона називалася агорою і звичайно, як в Афінах, знаходилася в підніжжя акрополя. У римлян це був форум. Тут відбувалися всі головні міські події: збори, ради, тут оголошували важливі рішення, навчали дітей, торгували, вона служила ареною політичної діяльності, народних збор, військових тріумфів. В архітектурний ансамбль входили храми, васильки, крамниці торговців, ринки. Площі прикрашалися статуями знаменитих громадян, політичних діячів і були оточені колонами, портиками.

Найдавніший форум у Римі — республіканський форум Романум (VI століття до н.е.), до якого сходилися всі дороги. З його трибун лунали мови найбільших римських ораторів, военноначальников. Надалі до цього форуму примкнули форум Цезаря, імператорів Августа, Весисиана, Нерви і Траяна. Зараз від Форуму Романум залишилися лишь фундаменти будівель; первісний його вид представляє реконструкція.

Ілюстрація Форум Романум. Сучасний вид

В останні століття республіки форум придбав закінчений архітектурний вигляд. З однієї сторони до нього примикав значний будинок державного архіву — Табуларий (від “Табула” – мідна табличка з написом), що стояв на склепінних підземних поверхах. Це був зовсім новий тип суспільного будинку, і той факт, що він з'явився вперше в римлян, говорить про їхню виняткову повагу до історії.

Зовні Табуларий був декорований грецьким ордером, усередині ж він складався із системи склепінних приміщень. З форуму на Капитолий вели довгі сходи Табулария з 67 ступений. Такі коридори і сход часто зустрічаються в республіканських будинках. Вони створюють враження величезності охопленого архітектурою простору. Але при цьому усі форми ясно обозримы в їхньому перспективному скороченні: сама маленька арочка або сходинка відмінно видні, сама далека мета досяжна.

Ілюстрація Табуларий. 79-78 р. до н.е.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes