/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Хрущов проти Сталіна. Доповідь на ХХ з`їзді КПРС, Детальна інформація

Тема: Хрущов проти Сталіна. Доповідь на ХХ з`їзді КПРС
Тип документу: Реферат
Предмет: Історія України
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1399
Скачати "Реферат на тему Хрущов проти Сталіна. Доповідь на ХХ з`їзді КПРС"
Сторінки 1   2   3   4  
Отже, прийшов час підбити підсумок. Я можу, не боячись перебільшити, сказати, що доповідь Хрущова мала величенне значення для розвитку нашої країни. З його почалося звільнення СРСР від навислої над ним тіні тирана. Хрущов зумів розвінчати Сталіна, як вождя, як військового генія і як продовжувача справи Леніна. Неможливо, звичайно, не бачити деякої обмеженості критики Хрущова. Він усе ще розділяв генеральну лінію Сталіна по колективізації, індустріалізації і деяким іншим питанням. Але адже не він один! Більшість діячів, присуджених до смерті Сталін, продовжували вірити в нього. Багато хто з них перед розстрілом викрикували: " Так здраствує товариш Сталін!"

Доповідь Хрущова носив викривальний, а не аналітичний характер. Викриття - це лише початковий характер. Хрущов засудив тиранію, але не торкнувся авторитарної влади. Він відкинув культ особистості, але в значній мірі зберіг систему, що його породила. Що стосується посилань на особисті якості Сталіна, тиранічний його характер, те це абсолютно несерйозний рівень політичних міркувань. Хіба можна пояснювати жорстокість Гітлера чи Муссоліні тільки їхніми особистими якостями?

Звичайно, для деспотизму потрібний деспот. Питання в тім, чому виявляється деспотизм, що приводить цього деспота до влади, і чому народ, чи, принаймні, його більшість, схиляється перед деспотом? Не один диктатор винний у найстрашніших злочинах ХХ століття, а насамперед Система, ідеологія, заснована на ленінських постулатах. Сталін і партія були "кермовими" цієї системи. Але тоді цього ніхто зрозуміти не міг. Хоча б були далеко не всі, хто звинувачував в усьому Систему. Так, наприклад, цікаво почитати думки Олександра Солженицина на цю тему. Він зовсім не розділяв захватів багатьох людей і вважав, що кінець сталінських злодіянь повинний був виглядати зовсім не так. Не повинні були розвантажувальні комісії, що приїжджали в табори і відстороняли табірне керівництво виписувати ордера на звільнення "з такою легкістю і безвідповідальністю, начебто це були ордера на арешт". Не можна було нишком відпускати на волю усіх, хто визнавав свою провину. Треба було цієї комісії встати перед ладом і повиниться в тім, що вони були співучасниками убивств Сталіна. Приходиться визнати, що Хрущов, засудивши дивовижні крайності сталінського режиму, у своїй доповіді на ХХ з'їзді партії усе ще залишався в полону багатьох сталінських представлень про соціалізм.

Хрущов і вмре в неведенні: він ніколи не міг би погодитися з тим, що, захищаючи Леніна, він "зберігає" і Сталіна, адже більшість обвинувачень "било" в особисті якості Сталіна, а аж ніяк не в приналежність його діючій системі.

Здебільшого люди ще не в змозі були оцінити того, що зробили завдяки Хрущову великий крок до волі. Напевно, це було ясно тим деяким, котрі звикли жити по своїм підвалинам і йшли проти партії. А взагалі радянські люди ніколи не мали волю, тому не могли повною мірою оцінити її значимість. Їм усе рівно потрібний був кумир: начебто б відмовивши від Сталіна, вони ще більш увірували в Леніна.

Сталинизм одержав пробоїну, але тримався на плаву, тому що ленінізм здавався непотопляемим...

Список літератури.

1. Аджубей А.И. Ті 10 років. Спогади про Хрущова. М., 1989.

2. Аксютин Ю.В. М.С.Хрущов: "Ми повинні сказати правду про культ особистості" // Труд. 1988. 13 листопада.

3. Микита Сергійович Хрущов матеріали до біографії. Сост. Ю.В. Аксютин М., 1989.

4. Бовін А. Іншого не дано. М., 1988.

5. Бурлацький Ф.М. Вожді і радники. М.,1990.

6. Бурлацький Ф.М. Хрущов. Штрихи до політичного портрета // Новий світ 1988. №10.

7. Волкогонов Д.А. Сім вождів. T.1., М., 1995.

8. Волкогонов Д.А. Секретна доповідь про Сталіна // Новий час 1989. №16. C.26-29.

9. Іскендеров А.А. Мемуари М.С.Хрущова як історичне джерело // Питання історії 1995. №5-6. C.95-100.

10. Козюренко Ю. Початок лібералізації // Незалежна газета 1996. 23 лютого. C. 5.

11. Солженицин А.И. Архіпелаг ГУЛАГ Т.3., М., 1991.

12. Хрущов М.С. Про культ особистості і його наслідків // Звістки ЦК КПРС 1989. №3. С.128-170.

Сторінки 1   2   3   4  
Коментарі до даного документу
Додати коментар