Способи ввічливості в українській та іноземних мовах, Детальна інформація

ті, хто надає вам професійні послуги: адвокат, лікар – навіть якщо вас пов'язують дружні стосунки, утримайтеся від цього при сторонніх.

Часто буває так, що при знайомстві двох людей, той, на кого ліг обов'язок представити їх один одному, не пам'ятає імені одного з них. При цьому припустимо представити того, ім'я кого ви пам'ятаєте, наприклад: «Ти не знайомий з Іваном? Тоді познайомся» – і треба мати надію, що ваш знайомий вас зрозуміє і представиться. Якщо сталося не так – тоді краще чесно зізнатися в тому, що ви не пам'ятаєте його імені й попросити його представитись самому.

Трапляється, що заміжня жінка має або дівоче прізвище, або прізвище першого чоловіка. Тоді чоловік повинен представити її не тільки як свою жінку Олену, але й назвати її прізвище, щоб той, з ким її знайомлять, випадково не назвав її прізвищем чоловіка.

Спеціалісти з етикету вважають, що звертання один до одного на ім'я є великим порушенням самої суті батьківських відносин. Ще більше запитань викликає питання взаємовідносин нерідних дітей та батьків. Перш за все ми повинні пам'ятати про те, що тут діє правило «конкретного випадку» Але:

По-перше, дитину ні в якому разі не можна силувати та примушувати називати прийомних батьків «мамою» або «татом», надто якщо рідні ще живі. Якщо він сам воліє вас так називати - вас можна тільки привітати.

По-друге, в ситуації, коли прийомні діти вже дорослі – треба дати їм можливість вибирати своє прізвище – те, яке буде внесене в документи.

По-третє, в словах "вітчим" чи «мачуха» немає нічого образливого! Це існує лише в нашій уяві (десь, може, підтримуване казками «Попелюшка» та ін. Але ж не не образ мачухи взагалі, а злої мачухи!). Тому найпростішою фразою представлення прийомних батьків може бути фраза, вимовлена з ласкавою інтонацією, яка вказує на щиру приязнь. "Пане Іваненко, ви знайомі з моїм вітчимом, паном Гузем?" В разі, коли форма звернення між прийомними батьком чи матір'ю та дитиною визначена, немає нічого поганого в тому, що мачуха чи вітчим представляють своїх прийомних дітей таким чином: «Олексію, познайомся з моїм пасинком Ігорем Рогом." Часто виникає проблема звертання до родичів, які не є надто близькими. Стосовно тіточок та дядьків все легше – їх так і кличуть, а ось чоловік сестри, брат дружини, брат чоловіка – це вже складніше. Але скажемо одразу – цим родинним зв'язкам відповідають визначення (відповідно): зять, шурин, дівер. У свою чергу, сестра чоловіка – зовиця, дружина брата – невістка, сестра дружини – своячениця. Але все ж таки при знайомстві цих родичів з друзями краще представляти їх у більш зрозумілій всім формі:

«Дружина мого брата Сергія» і т.п.

Діти рідних братів чи сестер по відношенню один до одного є двоюрідними братами чи сестрами, а їх діти – онуки рідних братів або сестер – стають троюрідними братами або сестрами. Син або дочка однієї сестри по відношенню до онука або онучки іншої сестри е двоюрідним дядьком (тіткою) та Племінником (племінницею), як і дитина двоюрідного брата чи сестри. І так, відповідно, прийнято називати родичів через покоління – двоюрідні.

На прийомах та зустрічах

На прийомі на честь званого гостя, якщо він не знайомий більшості, всі по черзі підходять до нього (поруч з ним – господиня). Господиня усіх називає на ім'я: «Пане (ім'я знаменитого гостя), дозвольте Вам представити директора школи пана такого-то.» Шановний гість постягує йому (їй) руку, він (вона) промовляє: «Дуже приємно» чи «Радий з вами познайомитись».

Якщо хтось із запрошених приводить з собою гостя (приятеля), він представляє його господині, а та, в свою чергу, знайомить і того, й іншого з шановним гостем.

Якщо гості добре знайомі з тим, на честь кого влаштований прийом, він не вітає гостей разом з господинею, а стоїть чи сидить так, щоб кожний міг підійти і поспілкуватись із ним.

За столом сусідам належить самим відрекомендуватися один одному. Чоловік звертається: «Я - Іван Сидоренко», а жінка: «Я – Наїна Сергеєва». Можна при цьому додати: «Дружина Олега Сергеєва», якщо впевнені, що той, з ким знайомитесь, знає вашого чоловіка. Дама, що опинилася поруч із незнайомим чоловіком, має право завести з ним розмову, не представляючись. Якщо чоловік відрекомендувався - їй необхідно зробити це також.

Незалежно від того, познайомилась чи ні сусіди за столом, прийнято підтримувати бесіду. Мовчки сидіти поруч за столом - неповага не тільки до сусіда, але і до господарів дому. Також неввічливо вести бесіду з сусідом справа, повністю ігноруючи того, хто сидить ліворуч.

Кожен господар (господиня) повинні пам'ятати про те, що всі гості мають познайомитись один з одним. Якщо англійці не знайомляться самі, без посередника, то люди більш демократичного виховання не схиблять, якщо самі представляться тим, хто опинився поруч.

На дуже великому прийомі (бал чи весілля) не обов'язково вступати в бесіду з незнайомою людиною. Якщо так склалася ситуація і ви опинилися поруч, віддалені від основної маси гостей - доречно завести світську бесіду і вже в ході її відрекомендуватись. До речі, відрекомендовуватися не обов'язково в ситуації, коли гостей надто багато. Обов'язково повинні познайомити гостя з почесним гостем або з людиною, яка його особливо цікавить. Гостя, що тільки-но прийшов, не треба знайомити з тими, хто вже виходить.

Якщо двоє ведуть бесіду, не слід її переривати, представляючись їм.

При знайомстві часто використовується церемонія рукостискання. Тут теж слід пам'ятати про деякі правила. По-перше, це не повинна бути «в'яла долоня»: таке рукостискання говорить про неповагу до того, з ким вітаються. Треба пам'ятати й про те, що надто міцне «вітання» теж сприймається не дуже добре. Здоровкаючись з людиною за руку, треба, усміхаючись приязно, дивитися їй у вічі. Обмін рукостисканнями давно регламентований такими правилами:

жінка подає руку чоловікові;

старший - молодшому;

той, хто «стоїть вище» на соціальній сходинці – тому, хто «стоїть нижче».

Якщо вже першим жінці подав руку чоловік – буде нечемним не потиснути її у відповідь: порушення правил етикету кимось одним не виправдовує неввічливість інших. До речі, якщо Вам довелося вітатися з інвалідом, у якого деформована або відсутня права рука (або кисть), треба все одно подати правицю: тим самим Ви дасте зрозуміти, що Ви ставитесь до нього як до рівного, а не виявляєте жалість.

Часто виникає питання: коли треба вставати, вітаючи гостей. Ось відповідь:

назустріч кожному, хто входить в оселю; це стосується і дітей, крім випадку, коли дитина веде бесіду з ким-небудь із дорослих;

жінка не встає, коли їй представляють когось на відстані;

також допустимо простягнути гостю руку сидячи, якщо останній не потребує виявлення особливої пошани чи Ви не бажаєте завести з ним бесіду;

чоловік встає, коли жінка вперше заходить до кімнати, і стоїть до того часу, доки вона не сяде чи не відійде в іншу частину кімнати;

у ресторації чоловік, що сидить за столиком, у відповідь на привітання жінки, що проходить мимо, трохи підіймається зі стільця та усміхається;

якщо до службового кабінету чоловіка входить відвідувачка, він повинен встати, вийти з-за столу, запропонувати їй стілець і не сідати доти, поки не сяде вона. Після закінчення візиту чоловік проводжає її та відкриває двері.