Культура та освіта, Детальна інформація

вони мали коріння в сербській, італійській, польській, сербо-хорватській літературі.

Єдиною сатирою, що збереглася від XVI ст., с «Промова каштеляна Мелешка», в

якій змальовується сучасний авторові побут панства та двірських кіл.

Новим у XVI от. є віршування: перші видатні вірші походять від Герасима

Смотрицького. Лавренгій Зизаній у граматиці 1596 року подає і теорію віршування.

Перші відомі «думи» датуються початком XVI ст. Так називали епічні пісні, що

оспівували історичні події, хоч часто сюжетом їх були місцеві події, наприклад —

смерть братів Струсів, галицьких шляхтичів, забитих у битві з волохами в 1506 р.

Сюжетом дум були часто татарські напади, полон, страждання бранців в неволі.

Більша частина дум дійшла до нас у переробленому в ХУП-ХУШ ст. вигляді, і

тому тяжко судити про їх первісний зміст. Характеристичне, що нові нещастя

притьмарили переживання попередніх часів, і на Україні забуто «давнини» —

билини київських часів.

У чеській граматиці 1571 року збереглася українська пісня-баляда, сильно

зіпсована, але цікава своїм змістом і формою.