Макроекономічний зміст та наслідки, Детальна інформація

J

AE

не ринковому саморегулюванні.Фактично кейн-

сіанське трактування - це тлумачення циклічного безробіття,

спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту.Не-

ефективний попит,у свою чергу,пояснюється заниженими доходами

домогосподарств.Логіка пояснення має такий вигляд:

AD Inv E ,де E - зайнятість.

Як відомо,кейнсіанські рекомендації щодо обмеження без-

робіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з

боку держави.

З кейнціанської моделі виходить , що уряд може стабілізувати економіку з допомогою відповідної фіскальної політики. Збільшення державних видатків і скорочення податкових ставок веде до збільшення сукупного попиту. Масштаби збільшення залежать від величини мультиплікатора, яка буде різною для державних видатків, трансфертних платежів і податків. Під час Великої депресії 30-х років уряд США намагався вплинути таким чином на сукупний попит, а також сформував програму суспільних робіт, в відповідності з якою було утворено близько 4 млн. робочих місць. Такий же підхід мав місце і в інших ринкових економіках в періоди стагнації і масового безробіття. Критики цього підходу рахують, що збільшення зайнятості в державному секторі повністю або частково нейтралізується її скороченням в приватному секторі. Вони також рахують, що програми по створенню робочих місць неефективні ще і того, що вони надають допомогу робітника з низькими доходами і з низьким рівнем кваліфікації, тоді як безробітними часто виявляються висококваліфіковані робітники, що ці програми не мають довгострокового ефекту. Прибічники цих програм визначають, що ринок праці суттєво диференційований, що попит на працівників низької кваліфікації в приватному секторі являється обмеженим, що програми суспільних робіт зменшують безробіття серед некваліфікованих працівників.

4. Розглянемо з позиції центральної для даної теми проблеми

"безробіття та рівновага" різні види безробіття: фрикційне,

структурне та циклічне.

Проблема фрикційного безробіття - проблема тривалості

перебування певної кількості людей без роботи у проміжку,коли

вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу.Для

оцінки величини фрикційного безробіття необхідно врахувати

дві обставини:кількість людей,що добровільно змінили роботу,

і тривалість їх перебування " між роботами".

Наприклад,нехай протягом року 6 % працездатних змінило

роботу і кожен з цих людей шукав нового місця приблизно

місяць. Тоді втрата зайнятості за рахунок фрикційного без-

робіття складає: 1

6 % -- = 0,5 %.

12

Оскільки фрикційне безробіття - це результат добровільно

го і тимчасового скорочення пропозиції,то в його моделімають

бути відображені зміни у пропозиції праці.