Російські історичні міфи, Детальна інформація

29 Інші див. у рядках 38,115 і 121.

30 [Wilhelm Gesenius], A Hebrew and English Lexicon of the Old Testament, with an Appendix based on the of Lexicon William Gesenius, trans. Edward Robinson, ed. Fransis Brown et al. — Boston, 1906.

31 Thomas Cheyne and J. Sutherland Black, eds. Encyclopaedia Biblica, 4 vols. London, 1899-1903, 1901, vol. 2 (1901), cols. 2683-2684. Див. також: Rev. Uriah Smith. The Prophecy of Daniel and the Revelation. -Nashville, 1944, p. 695: «Долина Кішону та регіон Меґіддо не раз ставали ареною запеклих битв ... там було розв’язано чимало суперечок ПівденноЗахідної Азії».

32 The Intepretefs Dictionary of the Bibie, 4 vols. — New York, 1962, 3: 38-39.

33 Приклади з Біблії короля Якова та Вульґати взято з вебсайту Catholic Encyclopaedia, www.knight.org/advent/cathen/03352a.htm. Грецький відповідник, як його подано в Encyclopaedia Biblica, loc. cit., буде \x039A\x03B9\x03C3\x03C3\x03C9 або \x039A\x03B5[\x03B9]\x03C3\x03C9\x03BD.

34 Йов, 30.6, 21.33.

35 «Vallis, torrens». Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд, ред. О.Н. Трубачев (Москва, 1974-),т. 5(1978), с. 176; Slonnik jazyka staroslovenskego / Lехісоп linguae palaeoslovenicae, Prague, 1958-, 10:538. Цього слова немає ні в «Задонщині», ні в Іпатіївському літописі; у старослов’янській мові воно звичайно означає щось на зразок зарослого яру. Так у літописі (1216 рік): «поидите убо чрезъ болоньє и чрезъ дебрь сію». Пор.:. Josef Dobrovsky. Institutiones linguae Slavicae dialecti veteris, quae quum apud Russos, Serbos aliosque ritus Graeci, tum apud Dalmatas glagolitas ritus Latwi Slavos in libris sacris obtinet, ed. 2, pretio viliori parabilis (Vindobona [Vienna], 1852), pp. 273, 296: дебрь vallis. Тетяна Чижевська (Glossary of the Igor’ Tale. — The Hague, 1966, p. 139 [=Slavistic Printings and Reprintings, 53]), йдучи за Якобсоном, перебудовує фраґмент.

36 Добровський іноді застосовував досить своєрідну систему транслітерації кирилиці, позначаючи найуживаніші чи схожі літери (а, б, в, г, д, е, и) їхніми латинськими еквівалентами, але ж, ч, ш, щ і подеколи інші пишучи у власній їхній первісній формі (potщаniem, mnogogrieшnag\x03C9 тощо). Див.: Г.Н. Мойсеева, М. Крбец. Йосеф Добровский u Россия: памятники русской культури ХІ-ХVIII веков в изучении чешского слависта (Ленинград: Наука, 1990), с. 32. Вацлав Ганка у своєму виданні «Слова» використав схожу систему. Див., наприклад, mеча bremeny чrez oblaky (там само, с. 205).

37 І нарешті останнє про «дебрь»: у Білорусі (де, ймовірно, відбувається частина подій, описаних у «Слові») «дебрь», як здається, означало за часів Добровського, та й у перші десятиліття нинішнього сторіччя, передмістя, околицю, межу міста, тобто було майже синонімом до слова «болоньє». Див.: Богдана Коржина-Лур’є [псевдонім Якова Соломоновича Лур’є]. История одной жизни. — Париж, 1987, с. 25-26.

38 Марність досі докладених у цьому напрямку зусиль умить стає зрозумілою, коли переглянути статі в ЭСПИ, що їх написали М.Ф. Котляр (5: 289-291) та Л.А. Дмитрієв і Г.М. Прохоров (3: 376-377).

39 Пор.: ЭСПИ, 5: 291.

40 «По Дунаю грады укрепил, купцами населил, торгующим чрез море во Греки и ремесла устрояющим от своих имений помогал»; «Земля же его во всем изобиловала, процветала и множилась в людех, зане ученые хитрецы и ремеслинники со всех стран к нему приходили и грады населяли, которыми обогосчалась земля Галицкая во всем» (Татищев, 3:143). Можливо, Добровський пригадав також, що казав про Ярослава Енґль: «Er selbst schanzte die Kunste des Friedens, erhob den Glanz seines Hofes, und verfeinerte die Sitten seiner Unterthanen» [«Він сам розвинув мистецтво підтримання миру, високо підніс блиск свого двору й удосконалив звичаї своїх підданих»] (Johann Christian von Engel. Geschichte der Ukrain\x0119 und der Cosaken. — Halle, 1796, c. 492).

41 В.Л. Виноградова и др. Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»: в 6-ти томах. (Москва-Ленинград, 1965-1984), т. 6 (1984), с. 92-93.

42 Tatjana \x0106i\x017Cevska. Glossary of the Igor’ Tale (London: The Hague; Paris: Mouton, 1966), 303; також: В.П. Адрианова-Перетц у: «Слово о полку Игореве» u памятники Куликовского цикла, 95; Словарь-справочник «Слова о полку Игореве», 5: 71-73. Слід відзначити, що обидві лексеми часто зустрічаються у відповідних текстах у таких висловах як «ряд рядити» або «суд судити» чи навіть просто «судити и рядити». Натомість вочевидь непоєднуваними є «рядъ судити» або наше «судъ рядити», що підкреслюють такі проникливі читачі, процитовані у Виноградової, як Тихомиров и Ліхачов.

43 Див. рядки 62-63.

44 Дієслово «рядити» є досить рідкісним і в сучасній російській мові. Перші перекладачі обирали тут варіант «простирая власть свою»; сучасні перекладачі, такі, як Якобсон, привчені до відхилень від тексту, не мали жодної проблеми з «суды рядя» (SW, 4, с. 181).

45 Збережено правопис ориґіналу. Див.: Miloslav Krbec, Miroslav Laiske. Josef Dobrovsky, l, Bibliographie der Veroffentlichungen von Josef Dobrovsky (Praha, 1970), №96, s. 48.

46 Згідно з усталеним поглядом, тут ідеться про «титул правителя східних народів». Деталі й обговорення див.: ЭСПИ, 4:263.

47 У сучасній італійській мові altana, серед іншого, означає плаский дах. Щодо німецького походження чеських слів altan, altana, altanek, altanecek, не засвідчених y: Jan Gebauer, Slovnik starocesky (Praha, 1901-),див.: Josef Jungmann, Slovnik cesko-nemecky (Praha, 1989, 1:13) — «...ploska strecha nebo prostranstwj na strese kde\x017C se prochazeti mo\x017Cno. (Wysoka pod nebom otewrenym besjdka...)». В сучасних чеській, польській та українській мовах відповідні форми вочевидь позначають засклені веранди, альтанки, садові будиночки тощо. Польське слово вперше з’явилося у перекладі Біблії 1561 p. (S\x0142ownik polszczyzny XVI wieku, 1:146). У російській мові відповідного слова, здається, немає (див. Словарь современного русского литературного языка в 17 томах (Москва, 1950-1964,1:107-108). Італійське тлумачення слова altana див. у: Vocabolario delia lingua italiana (Roma: Instituto delia Enciclopedia Italiana, 1986,1:136): Terrazzo coperto rialzato a guiza di torretta al disopra dei tetti; e elemento architettonico caratteristico dei palazzi barocchi del’ltalia centrale e specialmente di Roma, dove si presenta in forma di loggiato, appa\x0144scente per smluppo di dimensioni e sopratutto per eleganza di architettura [«Крита тераса, піднята у вигляді башточки над дахами; характерний архітектурний елемент барокових палаців центральної Італії й Передусім Рима, де він має форму критої ґалереї, прикметної своїми розмірами та, головне, елеґантністю архітектури»]. (Ідентичний текст подає Dicionario enciclopedico Italiano (Roma: Instituto delia Enciclopedia Italiana, [1955], 1:316.) Про деривати від alto див.: Carlo Battisti, Giovanni Alessio. Diziona\x0144o etimologico Italiano. — Firenze, 1950, 1:114. Варто зауважити, що датування їх XVI століттям як похідних від італійського слова, подане тут, викликає сумнів: у німецькій мові це слово надійно засвідчене до 1500 p. (Robert R. Anderson, Ulrich Goebel, Oskar Reichmann (eds.). Fruneuhochdeutsches Woiterbuch (New York, 1986), Band l, cols. 867-868).

48 Добровський, безперечно, зустрічав це слово у творах Фрідріха Шіллера чи навіть у численних публікаціях XVI століття творів Ганса Закса (1494-1576). Див. Deutsches Woiterbuch von Jacob und Wilhelm Grimm (Leipzig, 1845 [Reprint: Munchen: Deutschen Taschenbuch Verlag]), 1: 265 (також 33: 778); див. теж посилання в: Rolf Hiersche. Deutsches etymologisches Woiterbuch. Buchstabe A, Zweite Lieferung (Heidelberg, 1986), c. 79. Варто додати, що запропоноване прочитання усуває ще один «орієнтальний привид». Серед інших слів, які будуть детально обговорені в книжці «Йосеф Добровський і походження "Слова о полку Ігоревім"», назву «деремела», «ольберъ», «ревуга», «шальбер».