Організаційно-економічні особливості функціонування торговельного підприємства, Детальна інформація

Під ризиком в підприємництві прийнято розуміти ступінь невизначеності результату управлінського рішення чи господарської операції, можливих втрат в наслідок настання ризикових подій.

Прийняття рішень по певних питання на підприємстві здійснюється переважно в умовах відсутності повної достовірної інформації про основні фактори, що впливають на її ефективність.

Під стратегією управління ризиком розуміють цілеспрямовану та керовану діяльність щодо оптимізації співвідношення між прибутковістю та ризиком для збільшення прибутку та вартості підприємства як в теперішній час так і на перспективу.

Управління ризику має бути орієнтоване не тільки на сьогодення, а на розв'язання оперативних та тактичних завдань, а й створювати належну базу для ефективної діяльності підприємства у майбутньому.

Кожне підприємство, виходячи з специфіки своєї діяльності, обраної маркетингової, цінової, продуктивної, фінансової та інших функціональних стратегій, визначає індивідуальну сукупність засобів управління ризиком.

З метою уникнення ризику підприємство може:

1. відмовлятися від здійснення високо ризикових господарських операцій;

2. відмовлятися від використання банківських кредитів;

3. відмовлятися від інвестиційної діяльності;

4. відмовлятися від укладання угод з іноземними постачальниками;

5. відмовлятися від авансових оплат постачальникам;

6. шукати додаткової інформації;

7. зменшеншувати обсяги закупівлі товарів, попит на яких є нестабільним;

8. формувати резервні фонди матеріальних та фінансових ресурсів підприємства;

9. формувати і використовувати систему штрафних санкцій для компенсації наслідків ризикових подій;

10. передача фінансової відповідальності за ризикові ситуації зовнішньому страхувальнику;

Найбільш поширенішою формою захисту підприємства від ризикованої ситуації є певні види страхування, які можуть проводитися:

- страхування майна торговельного підприємства в т ч товарних запасів;

- страхування вантажів та багажу;

- страхування від нещасних випадків на виробництві;

- страхування фінансових ризиків договірних відносин;

- страхування відповідальності по кредитах;

- страхування засобів автотранспорту та цивільної відповідальності тощо.

1.Перевірити наявність у Страховика ліцензії на право проведення виду страхування, який цікавить, та правил Страхування, затверджених в установленому порядку.

2. Перевірити відповідальність договору страхування що пропонується для укладання, затвердженим Правилам. Експертизі підлягають перш за все особливі умови договору, які можуть суттєво погіршувати інтериси Страхувальнника порівняно з вимогами Правил.

3.Провести фінансову оцінку стану Страховика, для чого первірити по балансу сплату статутного фонду, розміщення створених страхових резервів та інших видів власних активів, розрахувати та порівняти між собою фактичний та нормативний запас платоспроможності Страховика, відповідно до методики, викладеної в Законі Україніи "Про страхування".

Напрямки ефективного функціонування діяльності торгівельного підприємства.

Ефективність функціонування діяльності торгівельног підприємства в певній мірі залежить від того, як на підприємстві організована інвестиційна політика, товарозабезпечення, оплата праці та інші показники, які будуть описані нижче.

Інвестиційна політика підприємства.

Інвестиційна політика торгового підприємства - це сукупність заходів управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямованих на оптимізацію форм інвестицій, підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються, зростання ефективності інвестиційної діяльності, зниження інвестиційних ризиків та забезпечення необхідного рівня ліквідності балансу підприємства.