Міжнародна підприємницька діяльність, Детальна інформація

Транспортне обслуговування регулюється нормами і правилами внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів.

Маркетингові дослідження дають можливість успішно здійснювати міжнародну підприємницьку діяльність, забезпечувати ефективність її результатів. Вони охоплюють такі основні організаційно-економічні заходи: визначення структури власної служби маркетингу; визначення середовища міжнародного маркетингу; пошук прийнятних ринкових ніш і розробка стратегії виходу на міжнародний ринок; здійснення наступальної реклами, вибір найефективніших її видів і форм Інформування клієнтів про переваги пропонованих товарів.

Міжнародні спільні підприємства самостійно здійснюють стратегічне і поточне планування виробництва, визначають порядок реалізації продукції та послуг. Складання плану виробництва базується на результатах маркетингових досліджень і портфеля замовлень, сформованого укладанням вітчизняних і міжнародних угод (контрактів).

Спільні підприємства реалізують вироблену власну продукцію, використовуючи вітчизняні системи збуту, гуртову і роздрібну торгівлю.

Прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності з виробництва готової продукції, підлягає ретельному розподілу між партнерами. Балансовий прибуток визначають відрахуванням із загального виторгу від реалізації витрат на виробництво, суми виплати відсотків за кредит, а також величини штрафів, пені, неустойки. З отриманого балансового прибутку створюють фонди відтворення і резервний фонд, здійснюють страхові платежі. Прибуток, що залишається, підлягає оподаткуванню. Він є також джерелом відповідних платежів у бюджет та створення фонду, спрямованого на матеріальне заохочення працівників і соціальний розвиток підприємства. Далі залишається чистий прибуток, який має бути розподілений між партнерами пропорційно частці внеску до статутного фонду МСП.

Прибуток, одержаний зарубіжним учасником (партнером), може використовуватися за його ініціативою по-різному:

як трансферт (репатріація) всього або частки прибутку, для купівлі товарів для власних потреб;

щодо імпортозамінної продукції — як трансферт прибутку шляхом закупівлі товарів або згідно з конкретними домовленостями.

Склад конкретних фондів, спрямованих на відтворення матеріально-технічної бази та соціальний розвиток підприємства, порядок їх утворення і використання фіксуються в установчих документах. Зокрема, передбачається обов’язкове формування резервного фонду обсягом не менш як 25 % структурного фонду, який використовується для забезпечення стабільності функціонування МСП та можливості здійснення господарського маневру в разі виникнення нагальної потреби.

Система оподаткування МСП в Україні відповідає чинному законодавству. Ставки податку на прибуток встановлені на рівні 30 % , а податок на трансферт розподіленої частини прибутку за кордон — 15 %. Існують податки на додану вартість, акцизний збір, місцеві податки і збори. В окремих випадках держава може надавати пільги залежно від важливості й необхідності прискорення випуску певної продукції (особливо ліквідної).

Розрахункова-кредитні операції регулюються відповідними нормативними актами, чинними у період формування банківської системи ринкового типу.

Кошти МСП зараховуються на його поточний або валютний рахунок відповідно у Національному банку України і банку, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

На наявні грошові кошти спільному підприємству нараховуються банком певні проценти. За потреби СП можуть надаватись кредити на комерційних умовах вітчизняними або зарубіжними банками.

Фінансові результати діяльності МСП залежать від прийнятої ним системи обліку та якості звітності.

Спільні підприємства несуть відповідальність за дотримання встановленого порядку ведення та правильність обліку і звітності. Документи, що регулюють окремі аспекти обліково-аналітичної діяльності спільних підприємств, враховують їхні певні особливості, зокрема, витрати, пов’язані з експортом продукції, зарубіжними відрядженнями, представницькими функціями, аудиторськими послугами, інноваційною та маркетинговою діяльністю, валютними операціями тощо.

Страхування підприємницького ризику — є обов’язковим для функціонування спільних підприємств. Його здійснюють через державні й приватні компанії. Чинним законодавством передбачене страхування: основних засобів (активів); частини оборотних коштів (виробничих запасів на складах, напівфабрикатів власного виробництва); збитків від стихійного лиха; вантажів у процесі транспортування; майна від крадіжки зі зломом.

Спільні підприємства зобов’язані постійно інформувати страхову компанію про істотні зміни щодо об’єктів страхування, розмірів страхових сум та ступеня ризику.

Тенденції і проблеми розвитку МСП в Україні.

Україна як незалежна держава, що продекларувала і активно здійснює курс ринкових перетворень, має порівняно невеликий досвід здійснення спільного підприємництва на власній території. За 1991 – 1995 роки створено понад 3 тисячі спільних підприємств різної галузево – функціональної спрямованості. Найбільша кількість (майже 90 %) МСП створена на двосторонній основі і функціонує у промисловості України. Частка українських партнерів у статутному фонді МСП коливалися від 40 до 90 % і в середньому дорівнювала 57 %.

У створенні МСП на території України взяли участь майже 40 країн світу. Найбільш активні (за кількістю створених спільних підприємств) – США, Німеччина, Швейцарія, Австрія, Польща, Угорщина, Болгарія, Італія, Канада. Загальний обсяг іноземних інвестицій у створення і розвиток МСП на кінець 1995 року становив понад 2,2 млрд дол.. США.

Зараз уже можна констатувати певні тенденції щодо розвитку МСП в Україні. До таких тенденцій належать:

відносно висока динаміка процесів створення, розширення масштабів, видів і сфер підприємницької діяльності;

переважання партнерів по спільному підприємництву, які належать до промислово розвинених країн, що зумовлено потужністю, стратегічною організацією і мобільністю капіталу цих країн;

створення МСП переважно на двосторонній основі і заради здійснення промислової діяльності;

орієнтація МСП на продукування видів продукції, якими світовий ринок практично насичений (наприклад, комп’ютерна техніка певних класів, офісні меблі) та сферу різноманітних послуг;

обмеженість іноземних партнерів щодо великих за обсягом інвестицій (особливо в обробну промисловість), зумовлена відсутністю надійних гарантій їхнього правового захисту, стратегією виходу на практично малознайомий і тривалий час закритий український ринок;

активна участь у формуванні МСП малих зарубіжних фірм і компаній, зорієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або комерційну вигоду від разових операцій, нерідко суто посередницьких чи відверто спекулятивних;

зосередження МСП передовсім у науково – технічних і виробничо – промислових центрах і регіонах України, зокрема Києві, Київській, Львівській, Донецькій та Одеській областях, бажання і намагання формувати більш – менш потужні центри підприємницької діяльності.

Заслуговує на увагу виявлена аналітичним шляхом низка причин недостатньо високої результативності діяльності МСП з погляду вирішення організаційно – економічних завдань і пріоритетів України у сфері спільного підприємництва. Ці причини можна звести до такого:

потенціал іноземного інвестування виробництва більшості товарів споживчого призначення обмежений загальною експортною орієнтацією найконкурентноспроможніших корпорацій на світовому ринку;