Міжнародна підприємницька діяльність, Детальна інформація

участь іноземних інвесторів у активній структурній перебудові економіки України є зараз ненадійною, оскільки триває їхня заінтересованість у місцевій сировині, металі та продуктах первинної обробки;

масштабне технолого – технічне переоснащення виробництва насамперед у пріоритетних галузях народного господарства ускладнюється завдяки інфернальній (внутрішній) орієнтації інвестиційної політики іноземних фірм, використання МСП як каналу доступу до науково – технічного потенціалу українських суб’єктів господарювання;

переваги використання традиційної товарної й територіальної (географічної) структури експортно – імпортної діяльності обмежують участь МСП у необхідній прискореній диверсифікації виробництва багатьох господарських утворень;

підготовка та підвищення кваліфікації національних кадрів, здатних ефективно керувати підприємницькою діяльністю, входять у певне протиріччя із природним прагненням іноземних партнерів використовувати в основному наявних місцевих працівників високої кваліфікації, не вкладаючи відповідні кошти у формування дійової системи управління персоналом.

Практика сучасного господарювання свідчить про наявність політико – правових, організаційно – структурних та соціально – психологічних проблем створення і функціонування МСП на різних рівнях управління спільним підприємництвом – внутрішньовиробничому, галузевому, регіональному, державному та міжнародному (мал. 6.). Вирішення цих проблем вимагає формування зовнішнього і внутрішнього середовища спільної підприємницької діяльності, власної стратегії розвитку, ефективної системи управління МСП.

Регулювання міжнародної підприємницької діяльності.

Значення і цілі.

Інтернаціоналізація комерційно – господарської діяльності зумовлює необхідність існування чіткого механізму регулювання міжнародного спільного підприємництва, здійснюваного відповідними державними структурами і міжнародними організаціями.

Передовсім детального розгляду потребує державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, яке відіграватиме винятково важливу роль у реформуванні економіки і підвищенні ефективності використання сучасної системи господарювання. Ця роль значно зростає нині, коли після ліквідації монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність підприємства й організації отримали можливість самостійно й безпосередньо налагоджувати зв’язки з іноземними партнерами.

Можна виокремити такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання:

забезпечення збалансованості різних сфер економіки й рівноваги внутрішнього ринку України;

стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів підприємницької діяльності;

створення особливо пільгових умов для інтеграції економіки України в систему світового поділу праці та її максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих країн;

здійснення захисту економічних інтересів України в цілому й окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зокрема;

надання рівних можливостей суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, розвиток усіх видів підприємництва незалежно від форми власності;

заохочення конкуренції і подолання монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Державні і міжнародні органи

Регулювання підприємницької діяльності практично здійснюють державні органи законодавчої і виконавчої влади – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Національний банк, Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, Державне управління митного контролю.

До компетенції Верховної Ради України належить таке:

прийняття, зміна і скасування законів стосовно зовнішньоекономічної діяльності;

затвердження основних напрямків зовнішньоекономічної політики України;

розгляд, затвердження і зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

ратифікація міжнародних договорів України;

затвердження нормативів обов’язкового розподілу валютного виторгу між державою та місцевими органами влади, ставок і умов оподаткування, митних тарифів, зборів і процедур щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню або забороняється.

Кабінет Міністрів України має такі повноваження:

здійснює конкретні заходи в галузі зовнішньоекономічної політики України відповідно до чинного законодавства;

координує діяльність міністерств, державних комітетів і відомств щодо регулювання і здійснення зовнішньоекономічної діяльності; узгоджує роботу торговельних представництв України за кордоном;

приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством України;