Аналіз прямих витрат ( матервальних та на оплату праці), Детальна інформація

Існує дуже складна класифікація витрат . Виникає питання : « А навіщо взагалі потрібно класикувати витрати ? » Тому я вважаю за потрібне навести слідуючий приклад : у підприємства « Амега » є можливість отримати заказ на велику партію деталей . По розрахункам підприємства « Амега » повна собівартість деталі--23 грн. , але замовники згодні заплатити лише 20 грн. За штуку . Підприємство « Амега » відмовляє замовникам , бо не хоче працювати за збитком . Робота підприємства зупиняється , але вагома частина затрат підприємства --постійні затрати , і немає коштів , щоб їх покрити . Вихід з такої ситуації --управління затратами .

Припустимо що змінні затрати на одну деталь --15 грн. Тоді , при продажі виробів по 20 грн. , підприємство має з кожноє деталі 5 грн. На покриття постійних затрат . І , хоча можливо , що усі постійні затрати не вдастся компенсувати , але покрити якусь їх частину--краще ,ніж нічого . Також слід подумати про скорочення постійних витрат .[5]

Тобто ,класифіккація затрат на постійні і змінні дозволяє покращити якість управління затратами ,допомагає приймати вірні управлінські рішення . Дана інформація грає важливу роль в плануванні і контролі . Класифікація затрат потрібна для управління ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління .

Згідно Типовому положенню [4]витрати на виробництво класифікуються за слідуючими ознаками (див. Таблицю 1 ).

Таблиця 1. Класифікація витрат

Витрати

1.За місцем винекнення витрат Витрати виробництва , цеху,дільниці ,службові витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .

2. За видами продукції , робіт , послуг. Витрати на вироби , типові представники виробів ,групи однорідних виробів ,одноразові замовлення , валову , товарну ,реалізовану продукцію .

3. За видами витрат . Витрати за економічними елементамии , витрати за статтями калькуляції.

4. За способами перенесення вартості на продукцію . Витрати прямі ,непрямі .

5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат Витрати умовно-змінні , умовно-постійні .

6. За календарними періодами . Витрати поточні , одноразові .



Першу ознаку класифікації витрат ( за місцем виникнення ) також тлумачить ,як поділ затрат за належністю їх до виду діяльності .

В економічній практиці види виробничої діяльності поділяють на : основну , допоміжну і непромислове господарство .[4]

До основного виробництва належать цехи , дільниці ,що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції .

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва : виконання робіт по ремонту основних фондів , забезпечення інструментом , запасними частинами для ремонту устаткування , різними видами енергії ,транспортними та іншими послугами . До нього належать ремонтні цехи,експериментальні , енергетичні ,транспортні та інші підрозділи.

До непромислового господарства належать : незаводський транспорт, житлово-комунальне господарство та культурно-побутові заклади, інші культурні підрозділи , які беруть участь у виробництві продукції . Усі витрати на виробництво включаються до собівартості товарів .

За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції .Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат (див. Таблицю 2 ) .

Таблиця 2. Витрати за економічними елементами .

Групування затрат за елементами необхідне для того , щоб вивчити матеріалоємкість ,енргоємкість ,трудоємкість , фондоємкість та встановити вплив технічного прогресу на структуру затрат .[2] Поелементний розріз затрат потрібний для визначення їх структури , питомої ваги окремих затрат , визначення розміру національного доходу тощо.Поелементне групування затрат використовують для складання кошторисів , утворення нормативної бази виробництва ,аналізу тощо .Цей план групування затрат є вихідним у формуванні практично всіх вартісних параметрів економіки , визначенні ефективності виробництва .[5] Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат у розрізі елементів . Наприклад , у добувних галузях висока питома вага на оплату праці , у машинодобуванні матеріальні затрати майже дорівнюють затратам на оплату праці .

Витрати за статтями калькуляції – це витрати на окремі види виробів , а також витрати на основне і допоміжне виробництво. [4] Групування затрат за статтями калькуляції вказує куди ,на яке ціле та в яких розмірах використані ресурси . Воне необхідне для розрахунку собіртості окремих видів виробів у багатономенклатурному виробництві , встановлення центрів акумулювання затрат та пошуку резервів їх скорочення . Основними положеннями про склад затрат на виробництво не передбачена система групуваня статей затрат .Це питання вирішують сьогодні самі підприємства .Найпоширенішою є слідуюча система групування ( див. Таблицю 3 ).

Таблиця 3. Групування затрат за статтями калькуляції .[3]

Сировина і матеріали ;

Зворотні відходи (відраховуються );

Куповані вироби ,напівфабрикати ;

Паливо та енергія на технологічні потреби ;

Основна зарплата працівників, зайнятих у виробництві ;

Додаткова зарплата працівників, зайнях у виробиві ;

Вірахвання на соціане страхування ;