Аналіз фінансової звітності підприємства, Детальна інформація
Аналіз фінансової звітності підприємства
Річна звітніст підприємства про результати його господарської діяльності і фінансовий стан відкрита для публікації для зацікавлених споживачів (бірж, покупців, постачальників та ін.)
Достовірність звітності підтверджує незалежна аудиторська організація.
Розділ 2
Фінансова звітність: методии і прийоми аналізу
2.1. Аналіз форм звітності та їх взаємозв’язок
Фінансова звітність — комплекс взаємопов’язаних показників фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний період. Звітним формам властивий як логічний, так і інформаційний взаємозв’язок. Суть логічного зв’язку полягає у взаємодоповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів і статей. Деякі найбільш важливі балансові статі розшифровуються в відповідних формах. Розшифровку інших показників при необхідності можна знайти в аналітичному обліці.
Логічні зв’язки доповнюються інформаційними, які виражаються в прямих і непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками форм.
Пряме контрольне співвідношення значить, що один і той же показник наводиться одночасно в декількох звітних формах. Так, фонди споживання на початок (кінець) року приводяться в формах № 1, № 5.
Непряме контрольне співвідношення означає, що декілька показників однієї і ряду інших звітних форм зв’язані міх собою простими арифметичними розрахунками.
Наприклад, показник “Використання прибутку”, подається в балансі загальною сумою, а в формі №2 розшифровується по напрямку використання.
Знання контрольних співвідношень важиве не тільки з позиції аналізу, але й контролю, допомагає краще розібратися в структурі звітності, перевірити правильність її складання шляхом візуальної перевірки показників.
Для використання в аналізі даних бухгалтерської звітності, необхідно перш за все перевірити узгодження даних котрі використовуються в різних формах звітності.
Кожне підприємство потребує додоаткових джерел фінансування. Їх можна знайти на ринку капіталів, залучаючи поненційних інвесторів і кредиторів шляхом об’єктивного інформування їх про свою фінансову діяльність, в основномму за допомогою фінансової звітністі. Наскільки привабливі фінансові результати, що показують поточний і перспективний фінансовий стан підприємства, настільки висока і вірогідність одержання додаткових джерел фінансування.
Виділяють 3 групи користувачів бухгалтерської інформації:
користувачі зовнішні, по відношенню до конкретного підпри- ємства;
самі підприємства (управлінський персонал);
бухгалтери, як представники цієї професії (рис. 1).
Отже, відповідно схемі, кожна з груп має власні інтереси: тільки область 1 відображає сукупність інтересів, загальних для всіх груп.
Призначення ж бухгалтерської звітністі, як раз і полягає в тому, щоб в максимально можливій мірі нівелювати протиріччя між інтересами різних груп користувачівю.
В найбільш загальному вигляді взаємоз’язок і взаєморозвиток основних категорій, які визначають основи бухгалтерського обліку, можна записати у такому вигляді:
I ( O ( Q ( A ( P ( T,
де I — інтерес споживачів облікової інформації;
O — мета бухгалтерської звітністі;
Q — характеристика облікової інформації;
A — постулати обліку;
P — принципи обліку;
T — техніка обліку.
Рис.1. Схема взаємозв’язку інтересів різних груп користувачів бухгалтерської інформації.
Всі ці категорії в тій чи іншій мірі відображають управлінську природу обліково-аналітичної роботи.
Достовірність звітності підтверджує незалежна аудиторська організація.
Розділ 2
Фінансова звітність: методии і прийоми аналізу
2.1. Аналіз форм звітності та їх взаємозв’язок
Фінансова звітність — комплекс взаємопов’язаних показників фінансово-господарської діяльності підприємства за звітний період. Звітним формам властивий як логічний, так і інформаційний взаємозв’язок. Суть логічного зв’язку полягає у взаємодоповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів і статей. Деякі найбільш важливі балансові статі розшифровуються в відповідних формах. Розшифровку інших показників при необхідності можна знайти в аналітичному обліці.
Логічні зв’язки доповнюються інформаційними, які виражаються в прямих і непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками форм.
Пряме контрольне співвідношення значить, що один і той же показник наводиться одночасно в декількох звітних формах. Так, фонди споживання на початок (кінець) року приводяться в формах № 1, № 5.
Непряме контрольне співвідношення означає, що декілька показників однієї і ряду інших звітних форм зв’язані міх собою простими арифметичними розрахунками.
Наприклад, показник “Використання прибутку”, подається в балансі загальною сумою, а в формі №2 розшифровується по напрямку використання.
Знання контрольних співвідношень важиве не тільки з позиції аналізу, але й контролю, допомагає краще розібратися в структурі звітності, перевірити правильність її складання шляхом візуальної перевірки показників.
Для використання в аналізі даних бухгалтерської звітності, необхідно перш за все перевірити узгодження даних котрі використовуються в різних формах звітності.
Кожне підприємство потребує додоаткових джерел фінансування. Їх можна знайти на ринку капіталів, залучаючи поненційних інвесторів і кредиторів шляхом об’єктивного інформування їх про свою фінансову діяльність, в основномму за допомогою фінансової звітністі. Наскільки привабливі фінансові результати, що показують поточний і перспективний фінансовий стан підприємства, настільки висока і вірогідність одержання додаткових джерел фінансування.
Виділяють 3 групи користувачів бухгалтерської інформації:
користувачі зовнішні, по відношенню до конкретного підпри- ємства;
самі підприємства (управлінський персонал);
бухгалтери, як представники цієї професії (рис. 1).
Отже, відповідно схемі, кожна з груп має власні інтереси: тільки область 1 відображає сукупність інтересів, загальних для всіх груп.
Призначення ж бухгалтерської звітністі, як раз і полягає в тому, щоб в максимально можливій мірі нівелювати протиріччя між інтересами різних груп користувачівю.
В найбільш загальному вигляді взаємоз’язок і взаєморозвиток основних категорій, які визначають основи бухгалтерського обліку, можна записати у такому вигляді:
I ( O ( Q ( A ( P ( T,
де I — інтерес споживачів облікової інформації;
O — мета бухгалтерської звітністі;
Q — характеристика облікової інформації;
A — постулати обліку;
P — принципи обліку;
T — техніка обліку.
Рис.1. Схема взаємозв’язку інтересів різних груп користувачів бухгалтерської інформації.
Всі ці категорії в тій чи іншій мірі відображають управлінську природу обліково-аналітичної роботи.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021