Аналіз фінансової звітності підприємства, Детальна інформація

тривалість одного обороту в днях — це період часу, необхідний для здійснення кругообороту (Г - Т - П - ... - Т' - Г').

В процесі виробництва і реалізації продукції оборотні засоби здійснюють кругооборот в кожній стадії якого міняють свою форму. Так на першій стадії обороту, коли підприємство купує сировину, матеріали, паливо, МШП і т.п., оборотні засоби з грошей перетворюються у виробничі запаси. На другий стадії, коли виробничі запаси передаються в цехи для виготовлення продукції, оборотні засоби знаходяться в стані виробничих затрат (незавершене виробництво). Третя стадія охоплює час від надходження продукції з цехів на склад до її відгрузки покупцям і являє собою товарну стадію. Після оплати готової продукції оборотні засоби міняють товарну форму на грошову і тим самим завершується кругооборот, який може бути виражений формулою

Г - Т - П - ... - Т' - Г'

Тривалість одного обороту виражено в днях, носить назву оботність засобів.

Коефіцієнт закріплення оборотних засобів — це сума оборотних засобів, яка приходиться на одиницю (грошову) реалізованої за певний період продукції.

Вказані показники тісно пов’язані між собою. Наведемо формули для їх обчислення:





де КО — коефіцієнт оборотності;

КЗ — коефіцієнт закріплення;

О — оборотність в днях;

Д — кількість днів в періоді, за який обчислюється оборотність;

С — середні залишки оборотних засобів;

Р — об’єм реалізації продукції.

Більш швидка оборотність (чи її прискорення) свідчить про краще використання оборотних засобів. В результаті прискорення оборотності відбувається вивільнення засобів з обороту, тобто з тими ж оборотними засобами підприємство має можливість більше випускати продукції, а уповільнення оборотності визиває додаткове залучення засобів в господарський оборот. Сума вивільнення, або залучененя засобів по результатам оборотності визначається множенням кількості днів прискорення чи уповільнення оборотності на одноденний об’м реалізації в звітному періоді.

Показники використання оборотних засобів і методи їх обчислення наведені в таблиці розрахунків показників в кінці другого розділу роботи.

Склад і структура засобів підприємства, ефективність їх використання багато в чому визначаються джерелами їх формування.

Аналіз джерел утворення засобів виробництва дозволяє встановити, яка доля активів виробництва фінансується власними засобами, а яка — залученими, який вплив чинять залучені засоби на зміну рівня рентабельності власних засобів.

Показані в І розділі пасиву баланса джерела власних засобів мають цільове призначення:

для вкладень в основні фонди і нематеріальні активи;

довгострокові фінансові вкладення;

фінансування капітальних вкладень;

формування власних оборотних засобів (запасів і витрат), призначених для уставної діяльності підприємства;

фінансування заходів за рахунок створених спеціальних фондів.

Статутний фонд є основним джерелом формування основних фондів, нематеріальних активів і власних оборотних засобів. Джерелом не завершеного будівництва і довгострокових фінансових вкладень виступають як власні засоби, відображені в балансі по статтям “Спеціальні фонди і цільове фінансування”, “Фінансування капітальних вкладень”, “Амортизаційний фонд”, так і довгострокові кредити та позики, показані в ІІ розділі пасиву баланса.

При аналізі балансу припускається, що довгострокові кредити та позики є першочерговими джерелами фінансування незавершеного будівництва, а в недостаючій частині джерелами служать спеціальні фонди, цільове фінансування та амортизаційний фонд.

В пасиві балансу відображається і нерозподілений прибуток, який виступає джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства, а також його фінансових інвестицій.

Зміни, які відбулись на протязі звітного періоду в складі і структурі джерел засобів підприємства, відображені в таблиці 7 (в процентних та абсолютних величинах).

Коефіцієнти, які характеризують джерела засобів підприємства мають такий вигляд:

коефіцієнт автономії або фінансової незалежності