Дмитро Степанович БОРТНЯНСЬКИЙ, Детальна інформація
Дмитро Степанович БОРТНЯНСЬКИЙ
Бортнянський вже мав досвід створення військової музики.
- 29 -
Під час подій Вітчизняної війни він створює те, що тяжко поставити поряд з усім, створеним ним в попередні роки. То була нова музика, не схожа на звичні традиції музики 18-го століття.
Спочатку Бортнянський створює “Песню ратников”. Її можна віднести до ряду гімнів, які йому приходилось уже писати. В центрі уваги тут стоїть образ російського воїна, що виступив на захист Батьківщини. Незадовго до Бородінської битви Бортнянський пише “Марш всеобщего ополчения”. Але цей твір вимагає для виконання концертного залу, оркестру і, звичайно, хору.
Але потрібен був такий твір, який би міг бути виконаний всюди, навіть у польових умовах. Ним став твір “Певец во стане русских во-инов”, написаний Бортнянським на вірш Жуковського.
Бортнянський створив хорову, застольну пісню. Її можна було виконувати разом і окремо. Супроводжувати спів соліста і хору по задуму повинен був симфонічний оркестр. Але “Певца” виконували і зовсім без оркестру, як застольну гусарську пісню.
Маестро виконав свій обов язок перед рідною землею. “Певец во стане русских воинов” – Один з заповітів Бортнянського.
Останні роки життя композитора були зв язані, як і раніше, з Придворною капелою. Старість давала про себе знати стоиленістю, помітною для оточуючих. Але повага і поклоніння перед авторите-том великого маестро сприяли тому, що всяке його зауваження було для співаків законом. Любов, з якою відносилися до композитора в ка-пелі, заставила зберегти таку легенду про останні дні життя Борт-нянського: Хворий композитор, відчуваючи наближення смерті, за-кликав до себе кращих співаків і попросив заспівати свій найкращий концерт – “Вскую прискорбна еси душа моя”. Співаки не могли відка-зати своєму наставнику. Під звуки цього чудового концерту Бортнян-ський і помер, сидячи у кріслі…
Сталося це 27 вересня 1825 року. Поховали його на Петербурзь-кому Смоленському кладовищі біля дверей церкви Ірана Богослова. 1-го
- 30 -
жовтня над цим кладовищем пролунали звуки багатоголосних пани-хидних концертів Бортнянського, що неодноразово звучали при похо-ваннях великих російських історичних діячів тої епохи, концертів, з якими тепер проводжали в останню путь їхнього творця…
- 31 -
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1). Іванов В. Ф. “Дмитро Бортнянський”. Київ, “Музична
Україна”,1980.
2). Ковалёв К. П. “Бортнянский”. М., “Молодая гвардия”,1989.
3). Енциклопедія українознавства.
4). “Музыкальный энциклопедический словарь”. Москва, “Советская
энциклопедия”, 1990.
- 29 -
Під час подій Вітчизняної війни він створює те, що тяжко поставити поряд з усім, створеним ним в попередні роки. То була нова музика, не схожа на звичні традиції музики 18-го століття.
Спочатку Бортнянський створює “Песню ратников”. Її можна віднести до ряду гімнів, які йому приходилось уже писати. В центрі уваги тут стоїть образ російського воїна, що виступив на захист Батьківщини. Незадовго до Бородінської битви Бортнянський пише “Марш всеобщего ополчения”. Але цей твір вимагає для виконання концертного залу, оркестру і, звичайно, хору.
Але потрібен був такий твір, який би міг бути виконаний всюди, навіть у польових умовах. Ним став твір “Певец во стане русских во-инов”, написаний Бортнянським на вірш Жуковського.
Бортнянський створив хорову, застольну пісню. Її можна було виконувати разом і окремо. Супроводжувати спів соліста і хору по задуму повинен був симфонічний оркестр. Але “Певца” виконували і зовсім без оркестру, як застольну гусарську пісню.
Маестро виконав свій обов язок перед рідною землею. “Певец во стане русских воинов” – Один з заповітів Бортнянського.
Останні роки життя композитора були зв язані, як і раніше, з Придворною капелою. Старість давала про себе знати стоиленістю, помітною для оточуючих. Але повага і поклоніння перед авторите-том великого маестро сприяли тому, що всяке його зауваження було для співаків законом. Любов, з якою відносилися до композитора в ка-пелі, заставила зберегти таку легенду про останні дні життя Борт-нянського: Хворий композитор, відчуваючи наближення смерті, за-кликав до себе кращих співаків і попросив заспівати свій найкращий концерт – “Вскую прискорбна еси душа моя”. Співаки не могли відка-зати своєму наставнику. Під звуки цього чудового концерту Бортнян-ський і помер, сидячи у кріслі…
Сталося це 27 вересня 1825 року. Поховали його на Петербурзь-кому Смоленському кладовищі біля дверей церкви Ірана Богослова. 1-го
- 30 -
жовтня над цим кладовищем пролунали звуки багатоголосних пани-хидних концертів Бортнянського, що неодноразово звучали при похо-ваннях великих російських історичних діячів тої епохи, концертів, з якими тепер проводжали в останню путь їхнього творця…
- 31 -
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1). Іванов В. Ф. “Дмитро Бортнянський”. Київ, “Музична
Україна”,1980.
2). Ковалёв К. П. “Бортнянский”. М., “Молодая гвардия”,1989.
3). Енциклопедія українознавства.
4). “Музыкальный энциклопедический словарь”. Москва, “Советская
энциклопедия”, 1990.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021