Олена Пчілка - найкраще для дїтей, Детальна інформація

Ніколи Він не гримав на дітвору, а любо та тихо

Розказував старовину та про людське лихо.

(с. 48)

Щирими є й стосунки у родині рибалки, про якого оповідає дід. Чоловік та жінка всім серцем люблять свого Івасика, свою "милу, як сонечко,

любую дитину". Ідилічною здається картина, коли рибалка бавиться з дитиною:

Пливе човен, рибалонька все з сином жартує:

Плюсне веслом, потім витре, щиро поцілує.

(с. 49)

На жаль, нещаслива доля випала Івасиковим батькам, але старшина війська, що взяв малюка до себе, не дав йому зазнати тяжкого сирітського життя:.

Ріс Івасик у розкоші, не знаючи горя.

Виріс в приймах він за сина, військом тепер править

Та за батька названого щиро Бога хвалить.

(с.51)

Є вірші, головними героями яких є діти - брати та сестри. У цих творах, мабуть, знайшли відображення спостереження Олени Пчілки за поведінкою власних дітей. Про те, наскільки дружила між собою малеча у будинку Косачів, можна довідатись, наприклад, з вірша "Сестричка й братик". У маленької дівчинки є улюблена лялька. Про те, наскільки вона для неї важлива і як обережно дівчинка поводиться з нею, свідчать такі рядки:

Граюсь лялькою гарненько,..

Гарно убираю;

Пограюся та і знову

її заховаю.

(с.42)

Та для маленького братика не шкода навіть цієї дорогоцінної іграшки:

"Даю йому погратися - стане веселенький". Чудовою картиною ідеальних

стосунків дає нам замішуватися письменниця:

Таке втішне! Ось на ніжку

Мені примостило;

І всі троє ми радієм,

Всім так любо-мило!

(с.43)

Та більшу за кількістю і значенням групу складають вірші Олени Пчілки, що поетизують любов матері до дитини.

Так, у вірші "Мама й доня" зображено картину безмежної материнської любові:

Чи ж можна маленьку