Олена Пчілка - найкраще для дїтей, Детальна інформація

Ще більше кохати?

Впадає матуся,

Дівчатко милує, -

І рученьки й ніжки

Маленькі цілує!

(с.41)

У. колисковій "Люлі, люлі..." - вся глибина і багатогранність материнського почуття. Мати, колишучи свою донечку, вже знає, що все життя буде нерозривно зв'язана з нею:

І все життя твоє буду, дитя моє,

Серцем тебе пильнувать.

(с.51) .

Мати звертається до коханої дитини, осипаючи її найніжніщими словами: "доненько", "моя доленько", "ясная зоренько", "квітко похильная", "голубка", "любка", "щастя ясне". Мабуть, не раз співала своїм малюкам Олена Пчілка такі колискові. І може, одна з них і надихнула згодом Лесю написати наступні рядки:

Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час.

[37, с. 19]

Дитина, що росте, купаючись у материнській любові, відчуває себе затишно та впевнено. Саме так, як маленька лірична героїня твору "Пісенька", який має чітко виражені фольклорні риси:

Гоп, скок, веселенько,

Одиначка я у неньки;

Мене Ііенечка пестує

Та смачненьким все годує;

Я ж матусю поважаю

І слухняна виростаю.

(с.35)

А у вірші "Вишеньки-сережки" з тонким гумором Олена Пчілка спостерігає за безвинними хитрощами маленької Галюні, якій так хочеться скуштувати вишень, які купила мати:

- Чи не взяти б ягідочку,

Або пару, може?

А як, може, сваритиме

Матуся! Ох, боже!..