Олена Пчілка - найкраще для дїтей, Детальна інформація
Олена Пчілка - найкраще для дїтей
Не байдикувать!
(с.117)
Звернімо увагу на те, як характерно зобразила авторка Кота:
Ох, та й пишно ж як розлягся!
Як розкішненько простягся,
Мов великий пан!
(с. 116)
Про значущість будь-якої праці, навіть на перший погляд непомітної, розповідає байка "Маленький вітрячок". Великий новий вітряк звисока дивиться на свого малого сусіда, що, на його погляд, має життя "собаче" й "мізернеє", бо лише "крильцятами махає". Але маленький непомітний вітрячок з гідністю відповідає:
Твоя робота бучна - та й моє
Те працювання не даремне:
Дрібне воно, та тільки ревне!
Маленький вітрячок працює на користь бідному народові:
До тебе доступу йому нема,
А я і клуночок прийму, дарма!
Олена Пчілка схвалює життєву позицію таких скромних працівників, що не кричать голосно про користь, яку приносять іншим:
Є й люди (мовби вітрячки оті),
Що роблять ділечко в житті
Хоч тихо, помаленько,
Не дивлячись на значного сусіда
І не шукаючи бучного сліду!
(с. 145)
Питанням етики людських стосунків присвячено такі байки, як "Баєчка про Цуцика та про його пані", "Микола і Лиска", "Снігир та Щиглик*'. У перших двох творах на прикладі ставлення людини до собаки показані людські стосунки.
У першій байці авторка розповідає про пані, що, здається, обожнювала свого песика, але коли він їй надокучив, наказала служниці забрати його з двору,- виправдовуючи свій вчинок тим, що Бобик начебто "змінився". Іронічно подаються обидві характеристики песика. Спочатку як гарного, з незвичним кольором, корисного в ролі сторожа. А потім усі ці риси обертаються напроти нього:
Став він голосно так гавкать,
Що нема за ним спокою!
Та й негарний став - перістий:
Білі п'яти не до речі,
Особливо проділь довгий
І такі широкі плечі!
(с.121)
(с.117)
Звернімо увагу на те, як характерно зобразила авторка Кота:
Ох, та й пишно ж як розлягся!
Як розкішненько простягся,
Мов великий пан!
(с. 116)
Про значущість будь-якої праці, навіть на перший погляд непомітної, розповідає байка "Маленький вітрячок". Великий новий вітряк звисока дивиться на свого малого сусіда, що, на його погляд, має життя "собаче" й "мізернеє", бо лише "крильцятами махає". Але маленький непомітний вітрячок з гідністю відповідає:
Твоя робота бучна - та й моє
Те працювання не даремне:
Дрібне воно, та тільки ревне!
Маленький вітрячок працює на користь бідному народові:
До тебе доступу йому нема,
А я і клуночок прийму, дарма!
Олена Пчілка схвалює життєву позицію таких скромних працівників, що не кричать голосно про користь, яку приносять іншим:
Є й люди (мовби вітрячки оті),
Що роблять ділечко в житті
Хоч тихо, помаленько,
Не дивлячись на значного сусіда
І не шукаючи бучного сліду!
(с. 145)
Питанням етики людських стосунків присвячено такі байки, як "Баєчка про Цуцика та про його пані", "Микола і Лиска", "Снігир та Щиглик*'. У перших двох творах на прикладі ставлення людини до собаки показані людські стосунки.
У першій байці авторка розповідає про пані, що, здається, обожнювала свого песика, але коли він їй надокучив, наказала служниці забрати його з двору,- виправдовуючи свій вчинок тим, що Бобик начебто "змінився". Іронічно подаються обидві характеристики песика. Спочатку як гарного, з незвичним кольором, корисного в ролі сторожа. А потім усі ці риси обертаються напроти нього:
Став він голосно так гавкать,
Що нема за ним спокою!
Та й негарний став - перістий:
Білі п'яти не до речі,
Особливо проділь довгий
І такі широкі плечі!
(с.121)
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021