Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

Крім цього в межах своїх компетенцій державний контроль здійснює також спеціалізовані органи контролю, а саме: Антимонопольний комітет, Державний комітет у справах захисту прав споживачів, державна інспекції України по контролю за цінами, державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Окремо виділяють таку організаційну форму контролю як муніципальний, який здійснюється радами народних депутатів та їх комісіями. До компетенції виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів віднесено контроль за станом обліку і звітності на підприємствах і установах які є комунальною власністю за додержанням зобов’язань підприємств щодо платежів до бюджету місцевого самоврядування.

2. Аудиторський (незалежний) контроль здійснюється незалежними аудиторськими фірмами, або приватними особами (аудиторами), які занесені до відповідного реєстру Аудиторської палати України. Основним завданням аудиторської служби є перевірка законності фінансово-господарських операцій, стану бухгалтерського обліку, достовірності, перш за все, балансу і звіту про фінансові результати.

3. Контроль власника. Згідно закону України „Про підприємства в Україні” основна відповідальність за організацію фінансово-господарського контролю на кожному підприємстві покладена на його власника, який несе певну відповідальність за ефективне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Контроль власника поділяється на: відомчий (внутрішньо системний) та внутрішньогосподарський.

Відомчий контроль за діяльністю підприємства здійснюється вищими органами управління (міністерствами, відомствами, концернами, асоціаціями і т.п.) шляхом проведення комплексних ревізій або контрольних перевірок. Об’єктом внутрішньогосподарського контролю є економічна та господарська діяльність структурних підрозділів підприємства.

Проведення внутрішньогосподарського контролю відповідно до чинного законодавства покладена на керівника підприємства.

В умовах ринкової економіки зменшуються одиниці зовнішніх (по відношенню до підприємства) суб’єктів контролю у зв’язку з чим підвищується роль внутрішньогосподарського контролю, що здійснюється власником підприємства.

№ _6_ Господарський контроль власника, його види, мета і завдання.

Згідно із законом про підприємства в Україні, основна відповідальність за організацію фінансово-економічного контролю на кожному підприємстві покладена на його безпосередньо власника (державу, колектив акціонерів, орендаря тощо) який несе певну відповідальність за ефективне користування матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Фінансово-економічний контроль власника поділяється на:

внутрішньосистемний

внутрішньогосподарський.

Внутрішньосистемний контроль здійснюють міністерство, державні комітети, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об’єднання згідно, якими передбачено, що комплексні ревізії і контрольні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств проводяться з ініціативи власника того органу, якому підпорядковано підприємство на правах власності. Основною метою такого контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану справ суб’єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів та умов, що негативно впливають на виконання управлінських рішень і досягнення поставленої мети та доведенню цієї інформації до органу управління. Внутрішньо системний контроль передбачує контроль за виконанням планових завдань по виробничій та фінансово-господарській діяльності, використанням матеріальних і фінансових ресурсів, недопущенням фактів безгосподарності, забезпеченням збереженості власності, правильної постановки бухгалтерського обліку і контрольно-ревізійної роботи, дотриманням діючого законодавства по виробничій та фінансово-господарській діяльності.

Внутрішньогосподарський контроль включає контрольні функції які здійснюються керівниками підприємств, комбінатів, організацій і установ, концернів асоціацій у відповідності з діючим законодавством. Завдання внутрішньогосподарського контролю є перевірки господарських операцій у виробничих об’єктах з метою недопущення перевитрат матеріальних і фінансових ресурсів, раціонального використання робочої сили, впровадження прогресивних методів праці і технологій в бригадах, цехах та інших виробничих підрозділах.

Об’єктами внутрішньогосподарського контролю є – природні (земля, вода, ліс тощо) та відтворювані (трудові матерії, фільтрові) виробничі ресурси, процес відтворення за історіями.

Зміст і види економічного контролю визначається по наступних ознаках класифікації.

за інформаційним забезпеченням: документальний, фактичний.

за періодичністю: попередній, поточний, заключний.

за формами здійснення: економічний аналіз, тематична перевірка, ревізія.

№ _7_ Економічна сутність державного фінансового контролю. Суб‘єкти фінансового контролю.

Фінансовий контроль – одна з найважливіших функцій державного управління. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпечення, формування і ефективність використання фінансових ресурсів.

Фінансовий контроль держави – спрямований передусім на раціональне використання бюджетних коштів, і централізованих та децентралізованих фондів цільового призначення, фінансової дисципліни підприємств і органів державної форми власності.

Цей вид контролю здійснюється:

1) за дотриманням фінансово-господарського законодавства в процесі формування та використання фондів грошових коштів;

2) щодо оцінки економічної ефективності фінансово-господарських операцій та доцільність зроблених витрат.

Фінансовий контроль - це самостійний контроль, тому на відміну від інших видів контролю (екологічного, санітарного, адміністративного) він має місце у всіх сферах суспільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових фондів, включаючи і стадію обмірковування фінансових результатів.

Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні категорії та показники, які визначають кінцевий результат господарського процесу.

Об’єктом фінансового контролю виступають всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів на цілі економічного та соціального розвитку.

Суб’єктами  фінансового контролю є органи державної влади в особі постійних комісій Верховної Ради України, НБУ, органів державного управління в особі Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату, органів внутрішньовідомчого контролю міністерств, відомств, корпорацій, об’єднань, а також державні і приватні аудиторські організації.