Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

принцип гласності ревізії полягає в тому, що про її проведення після пред’явлення повноважень ревізорами широко оголошується. Ревізори з моменту початку ревізії встановлюють контакт з громадськими організаціями, оголошують про місце і час прийому осіб, які бажають надати інформацію з питань, що відносяться до ревізії;

принцип оцінки факторів, виявлених ревізією. Дія цього принципу дає можливість ревізору вільно висловлювати свою думку щодо причин виявлених недоліків і, незалежно від мотивів зацікавлених осіб, самостійно оцінювати ті чи інші факти, законність та обґрунтованість дій зацікавлених осіб;

принцип виховної дії. Ревізія має не тільки економічне, але й певне виховне значення. Мало розкрити порушення і домогтись їх усунення. Важливо, щоб в кожному конкретному випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому.

принцип активності ревізії полягає в тому, що ревізор за своєю ініціативою застосовує дозволені йому прийоми та способи для вивчення реального стану справ;

принцип безперервності ревізії полягає в тому, що розпочаті ревізійні дії повинні вестись активно і безперервно до повного виявлення фактів порушень, відшкодування виявленої матеріальної шкоди, притягнення винних осіб до відповідальності;

принцип повноти полягає у виявленні та детальному вивченні всіх фактів, що мають значення для ревізії;

принцип об’єктивності та всебічності ревізії. Ревізор повинен дати об’єктивну оцінку діяльності підприємства з документальним обґрунтуванням фактів, обов’язковим виявленням причин та зв’язків між ними.

Основними завданнями ревізії є:

здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням;

перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;

розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх запобігання в подальшому.

Ревізійний апарат, виявляючи і попереджаючи порушення і розкрадання, здійснюючи профілактику господарських порушень і безгосподарності, робить вагомий внесок у підтримання режиму економії і виявлення резервів виробництва. Повна ліквідація розкрадання і безгосподарності – це величезний внесок ревізорів у підвищення ефективності всього суспільного виробництва і збереження власності.

№ _11_ Основні завдання та види ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств.

Мета ревізії визначається її завданням, тобто тим холом питань, яке потребує обов’язкового контролю вищестоящими органами та досягається шляхом застосування спеціальних знань при перевірці документованої обліково-економічної інформації.

Основними завданнями ревізії є:

здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберігання;

перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;

розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх запобігання в подальшому.

Ревізійний апарат, виявляючи і попереджаючи порушення і розкрадання, здійснюючи профілактику господарських порушень і безгосподарності, робить вагомий внесок у підтримання режиму економії і виявлення резервів виробництва. За відомчою належністю ревізії можуть бути відомчими, позавідомчими і змішаними.

Ревізії, що проводяться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівника вищестоящого органу штатними і позаштатними ревізорами та іншими посадовими особами, називають відомчими.

Позавідомчі ревізії призначаються і проводяться суб’єктами контролю інших міністерств та відомств, наприклад, органами Міністерства фінансів України, Національним банком України , слідчими та іншими органами, контрольно-ревізійним управлінням, податковою адміністрацією тощо. Тобто це ревізії, що проводяться не в середині своїх підрозділів, а на підприємствах, суб’єктах.

Змішані ревізії проводяться спільно з органами відомчого та позавідомчого контролю.

За порядком призначення ревізії поділяються на планові та позапланові.

Планові ревізії затверджуються в річних і квартальних планах контролюючого органу і проводяться на підприємствах не рідше одного разу на три роки. Право на проведення такої ревізії надається тільки в тому випадку, якщо суб’єкту підприємницької діяльності не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення ревізії, направлене письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.

Позапланові ревізії проводяться в особливих випадках на вимогу суду, прокуратури, інших органів контролю або управління з різних причин: надходження сигналів або повідомлень про порушення законодавства, зловживання посадових осіб та інші недоліки в роботі підприємства, тобто виникає необхідність в терміновій перевірці, що не передбачена планом.

За обсягом дослідження ревізії бувають тематичними, повними і частковими.

Тематичні ревізії проводяться контролюючими органами з окремих та спеціальних питань (тем) з охопленням більш або менш значної кількості підприємств. Основне завдання таких ревізій – отримання поглибленого матеріалу, що характеризує стан галузі, яка вивчається.

Повні ревізії охоплюють всі сторони фінансово-господарської діяльності господарського суб’єкта, що ревізується, всіх ділянок його роботи та видів здійснення операцій.

При часткових ревізіях перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій. Тобто охоплюють одну або декілька сторін діяльності підприємства . Саме такі ревізії у більшості випадках проводяться податковими органами та органами попереднього слідства.

За способами проведення ревізії поділяються на суцільні, вибіркові, комбіновані.