Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

на останній сторінці інвентаризаційного опису немає розписки матеріально-відповідальної особи про відсутність у неї претензій до членів комісії та підтвердження, що зазначене в описі майно прийняте на відповідальне зберігання.

Шляхом ретельного вивчення матеріалів інвентаризації ревізор повинен встановити обгрунтованність рішень інвентаризаційних комісій та з’ясувати, чи правильно вказані комісією причини недостач, втрат, доцільність заходів, які були прийняті у відношенні винних в цьому осіб; своєчасність визначення результатів інвентаризації; чи не затримувалось порівняння фактичних залишків з даними обліку; чи оформлені результати інвентаризації протоколами комісій та чи затвердженні ці протоколи керівником підприємства; чи правильно відрегульовані інвентаризаційні різниці між фактичними залишками та обліковими даними.

При оцінці якості інвентаризації особлива увага звертається на випадки, коли інвентаризаційні залишки цінностей співпадають з книжковими даними, що може свідчити про формальне відношення до інвентаризації. По суті це можна розцінювати як приховування можливих недостач та розкрадань.

№ _18_ Суть і зміст документальних методичних прийомів контролю.

Документально-методичні прийоми використовуються для встановлення суті, правильності, достовірності, законності і доцільності здійснених господарських операцій. Найважливішими методами документального контролю є:

техніко-економічні розрахунки

нормативно-правове регулювання

перевірка документів (формальна, логічна, арифметична)

зустрічна перевірка

прийоми взаємного контролю

перевірка кореспонденції балансових рахунків і достовірності записів в облікових регістрах

пояснення посадових осіб.

Техніко-економічні розрахунки складаються у період ревізії для визначення правильності планових показників, нормативних матеріалів і трудових затрат, кошторисів загально-виробничих і господарських витрат. Проводяться вони з метою виявлення необґрунтованого заниження планових показників, наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження собівартості і збільшення прибутку, викриття фактів застосування застарілих, технічно необґрунтованих норм і як наслідок неврахованої сировини і матеріалів, готової продукції.

Нормативно-правове регулювання – система прийомів, що використовується для виявлення порушень нормативних і правових актів . Нормативно-правове регулювання здійснюється шляхом співставлення фактичних витрат з нормативними або плановими. Цей методичний прийом використовується з метою виявлення фактів відхилень від норм і встановлення причин цих відхилень (крадіжки або безгосподарність, необґрунтоване списання на виробництво сировини і матеріалів, перевитрати фонду зарплати).

Перевірка документів.

Формальна перевірка – проводиться з метою виявлення дефектів в оформленні документів, встановлення правильності заповнення всіх реквізитів, наявності виправлень, підчисток, допису тексту, уточнення достовірності підписів посадових осіб, відповідність документу встановленій діючій типовій формі.

Логічна перевірка дозволяє визначити об’єктивну можливість і доцільність у використанні грошових засобів і матеріальних ресурсів, реальні взаємозв’язки між окремими господарськими організаціями. Якість логічної перевірки обумовлена кваліфікацією ревізора, знанням необхідних нормативних документів, вмінням аналізувати взаємозв’язок з різними господарськими організаціями.

Арифметична перевірка використовується для визначення в документах правильності підрахунку і виявлення скритих за неправильними арифметичними діями зловживань. В результаті комплексного використання формальної, логічної і арифметичної перевірки, документи поділяються на доброякісні і недоброякісні. Перевірки документів здійснюються хронологічним і систематизованим порядком.

Зустрічна перевірка – це порівняння різних документів або декількох примірників одного документа, що знаходиться у підрозділах ревізованого підприємства і інших підприємствах. Цей прийом використовується тоді, коли після попередньої перевірки по формальних ознаках виникають які-небудь сумніви або неясності.

Метод взаємного контролю здійснюється аналогічно зустрічній перевірці документів але при цьому досліджуються різні документи, що знаходяться на підприємстві, шляхом співставлення реквізитів, що в них повторюються.

Перевірка правильності відображення господарських операцій здійснюється на основі первинних документів і облікових регістрів. Ревізори повинні детально перевірити правильність кореспонденції балансових рахунків. Так в ряді випадків зловживання які здійснюються при участі облікових працівників, приховується шляхом неправильно складених проводок.

Документальний контроль можна здійснити через деякий час після здійснення господарської операції, тому він є важливим джерелом інформації про стан виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства і знаходить широке використання у практиці контрольно-ревізійних органів.

№ _19_ Документальна перевірка як основний методологічний прийом ревізії. Способи перевірки документів.

Документальна перевірка є основним методологічним прийомом ревізії. Документи, що є носіями матеріальних наслідків здійснений на підставі операцій, використовується в ревізії для оцінки законності та ефективності діяльності ланки, яка ревізується. Вони представляють собою засіб доказу фактів виявлення порушень. Виступаючи засобами відображень господарських операцій, документи в той же час можуть бути і засобами приховання порушень. Документ, який є об’єктом дослідження, повинен бути перевірений ревізором за формою і змістом відображених в ньому операцій. Після перевірки його можна характеризувати, як доброякісний або недоброякісний.

Доброякісний документ – це первинний документ, що відповідає діючим законам і положенням про документи і записи в бухгалтерському обліку.

Недоброякісним вважається документ, що не відповідає вимогам і відображає здійснену операцію в спотвореному вигляді. Недоброякісні документи за змістом відображених в них операцій вважаються підробленими і поділяються на дві групи: з матеріальною підробкою та з інтелектуальною підробкою.

Матеріальна підробка – це зміна змісту оригіналу документа шляхом підчисток, виправлень, дописок, відмітки заднім числом та інших способів. Ревізору важко встановити подібні факти. Якщо ж в документі видно сліди підчисток, виправлень та інших підробок, то вони повинні вилучатись ревізором для експертизи.

Інтелектуальна підробка – це складання і видача документа, правильно оформленого з формальної сторони, але такого, що заздалегідь містить неправдиві дані. Наприклад, платіжна відомість із завищеною сумою заробітної плати, що нарахована і видана організатору крадіжки або його спільнику. Щоб документ мав доказову силу, необхідно встановити:

походження документа, час, місце та способи його складання;

достовірність документа;