Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

не стягнену дебіторську заборгованість, якщо право на її стягнення втрачено через вину працівників підприємства;

списані на витрати товарно-матеріальні цінності та грошові кошти за безтоварними і безгрошовими (підробленими) документами;

необґрунтовані витрати підприємства, викликані дописками та неякісним виконанням робіт, неправильне застосування цін, тарифів, розцінок, знижок, надбавок, недотриманням норм витрат матеріальних ресурсів тощо.

Основні причини виникнення матеріальної шкоди:

відсутність на деяких технологічно обґрунтованих нормах втрачання сировини та матеріалів;

списання матеріалів на виробництво за завищено ними нормами або заміна дорожчої сировини більш дешевою без відображення таких документів у документах;

застосування невиправдано високих норм природного убутку і безконтрольність виробничих втрат;

недостатнє методологічне забезпечення виробництва (в т.ч. складського господарства);

приймання та відпуск матеріальних цінностей і готової продукції без зважування, виміру, перерахунку, або без технічних випробувань їх якості;

неправильне застосування кодів (в умові автоматизації обліку у первинних документах, що відображують рух цінностей;

недосконалість пропускної системи;

несвоєчасне і неправильне складання первинної документації на витрачання матеріалів, незадовільний стан оперативного кількісного обліку;

неправильне і нерозбірливе маркування товарно-матеріальних цінностей в документах;

приховування виручки через несвоєчасну чи нерівномірну здачу її до банку.

№ _23_ Принципові відмінності та взаємозв’язок ревізії і аудиту

За нормативом № 3 „Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності” метою аудиту фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. Зусилля аудитора направлені на зменшення ризику користувачів публічної звітності – з іншої.

Мета ревізії зводиться до виявлення незаконних та економічно недоцільних господарських операцій та притягнення до відповідальності винних осіб. Ревізія і аудит відрізняються за метою і завданням, які ставляться ними.

Основне завдання аудиту – підтвердження перевіреної інформації. Крім основного завдання, аудитор виконує функціональні задачі:

коригування

оперативного контролю

стратегічні.

Завдання ревізії – виявити незаконні та недоцільні операції, вжити заходів щодо відшкодування завданої шкоди, вирішити питання притягнення до відповідальності винних осіб, попередження появи протизаконних дій зі сторони персоналу організації, що перевіряється.

За характером відносин аудит є підприємницькою діяльністю, а ревізія – виконавчою. За правовим регулюванням відносини між аудитором та клієнтом регулюються цивільним правом: на підставі господарського договору клієнт самостійно обирає аудитора. Відносини між ревізором і клієнтом здійснюються на підставі інструкцій та наказів вищестоящої організації чи державних органів, клієнт не вибирає ревізора – його призначають.

Послуги аудиту оплачує клієнт, включаючи витрати на оплату аудиторських послуг до валових витрат у податковому обліку та до адміністративних в бухгалтерському. Оплату ревізії проводить вищестояща або державна організація:

витрати здійснює за рахунок відрахувань на її утримання

за рахунок бюджету.

Аналізуючи відмінності між аудитом і ревізією, доцільно загострити увагу на оформленні результатів та відповідальності аудитора і ревізора.

Ревізор фіксує в акті всі виявлені недоліки, включаючи помилки, зловживання, вказує норми яких нормативних документів порушені, підраховує суму заподіяної шкоди, вживає заходів щодо виявлення винних осіб та відшкодування. Ревізор несе відповідальність за достовірність інформації, відображеної в акті порушень, якщо порушень не виявлено, то ревізор складає довідку. Аудитор на підставі проведеної перевірки видає аудиторський висновок. Аудитор своїм висновком засвідчує, що суттєвих порушень та помилок на підприємстві нема, а звітність достовірно та повно відображає фінансовий та майновий стан підприємства. Ревізор, як працівник органу, що призначив ревізію, несе відповідальність тільки за трудовим законодавством. До аудитора (аудиторської фірми) може бути пред’явлено позов про відшкодування завданих збитків у повному обсязі за цивільним правом.

Етапи організації аудиту і ревізії ідентичні. Використовуються загальнонаукові і власні методичні прийоми контролю:

органолептичні