Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

На першому місці міститься інформація отримана із ЗМІ.

На другому місці знаходиться внутрішня інформація підприємства.

На третьому – письмові докази, отримані керівництвом, фахівцями та посадовими особами підприємства.

На четвертому – докази отримані від третіх осіб.

На п’ятому найвищому ступені надійності знаходиться інформація, ( докази), які зібрані безпосередньо самим аудитором.

№ _30_ Поняття помилки і обману. Рівні суттєвості (матеріальності) помилок і обману.

Основними причинами перекручень фінансової звітності є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до обману держави чи власників підприємств.

Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками. Помилки виникають з причин припущення арифметичної чи граматичної помилки в записах облікових даних або випадкового пропуску записів господарських операцій чи документів, або відображення операцій без розкриття їхнього змісту.

Обман є наслідком навмисного порушення у відображенні фінансової інформації однією або декількома посадовими особами серед керівництва і службовців підприємства. Причому обман може здійснюватися шляхом фальсифікації, підробки чи зміни записів на рахунках бухгалтерського фінансового обліку або неправильного віднесення до активів чи пасивів окремих статей; знищення чи пропуску окремих господарських операцій або документів тощо. Тому під час оцінювання виявлених порушень аудитор повинен визначити їх зміст та встановити помилки й обман.

Маніпуляція обліковими записами — навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнуючих записів із метою перекручення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів — оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку.

Оцінюючи рівень достовірності фінансової звітності, широко використовують термін "матеріальність". При цьому в обліку і аудиті помилка чи пропуск вважаються матеріальними (важливими, значними), якщо внаслідок цього користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків. Є три рівні матеріальності помилок і пропусків .

До першого рівня відносять помилки і пропуски, суми яких малі та за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво вплинути на рішення користувача цієї інформації.

До другого рівня відносять матеріальні помилки і пропуски, що впливають на прийняття користувачем тих чи інших рішень, хоча внаслідок цього зовнішня звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність і є корисною.

До третього рівня матеріальності відносять помилки і пропуски в обліку і зовнішній звітності, що можуть негативно вплинути на достовірність і об'єктивність звітної інформації у цілому і користувачі такої інформації можуть прийняти неправильне рішення.

Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки і шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід дати аудиторський висновок негативного характеру або відмовитися від надання висновку.

№ _31_ Відповідальність аудитора за некваліфіковане надання аудиторських послуг

Відповідно до чинного законодавства аудитори України несуть визначену відповідальність за некваліфіковане проведення аудиту або надання аудиторських послуг. Стаття 27 Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993р. передбачає припинення чинності сертифіката або свідоцтва про внесення до Реєстру суб’єктів аудиту на підставі рішення Аудиторської палати України. Рішення АПУ може бути оскаржене у суді.

Положення про сертифікацію аудиторів від 27.10 97р. зі змінами і доповненнями ст. 4. – 4.7 обумовлює порядок застосування за неналежне виконання професійних обов’язків, припинення чинності сертифіката. Відповідно до ст. Закону ст. 26,27 та п.п.2.2.7 Статуту АПУ можуть бути вжиті заходи впливу у вигляді попередження, призупинення дії сертифіката на строк до 1 року або його анулювання.

Попередження оформляється рішенням АПУ з письмовим повідомленням аудитора. Повторне порушення є підставою для призупинення дії сертифіката. Сертифікат призупиняється строком до одного року, що означає заборону на проведення аудиту та надання аудиторських послуг. Рішення АПУ набирає чинності з дня опублікування в пресі.

Дія сертифіката призупиняється у разі:

- порушення чинного законодавства, нормативів аудиту;

- невиконання аудитором у визначений термін попереджень АПУ.

Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликання сертифіката та заборони на проведення аудиту на території України протягом 5 років. Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення АПУ в випадках :

- систематичного чи грубого порушення чинного законодавства України;

- невиконання вимог АПУ з усунення тих порушень, на підставі яких було зроблено попередження або призупинення дії сертифіката строком до одного року;

- за рішенням суду, яким заборонена діяльність аудитора;

- встановлення фактів подання недостовірної інформації в документах, що подавались для видачі сертифіката

- з ініціативи аудитора;

- з інших причин.