Відповіді на питання до державного іспиту “Контроль і ревізія”, Детальна інформація

У вирішенні різних питань об’єктивність аудитора проявляється в тому, що він повинен самостійно вирішувати і приймати рішення без впливу сторонніх осіб, які впливали б на його думку. Об’єктивність не можлива, якщо аудитор не володіє певним рівнем знань і не підвищує свою кваліфікацію. Професійна компетентність визначається Законом України „Про аудиторську діяльність” де чітко зазначенні вимоги до аудиторів. Одночасно аудитор не повинен залишатись на тому ж самому рівні знань. Він повинен підвищувати свою кваліфікацію участю в конференціях, семінарах , перепідготовки фахівців, курсах підвищення кваліфікації.

Конфіденційність полягає в тому, що аудитор без зважених на те причин не має права розголошувати отриману ним інформацію. Аудитор має доступ до інформації, яка не підлягає розголошенню, цим принципом передбачена відповідальність за несанкціоноване розголошення службової чи комерційної таємниці, однак є виключення з цього правила:

- клієнт дає письмовий дозвіл на розкриття інформації;

- необхідні докази для судового розгляду;

- державний орган є замовником аудиту;

- професійний обов’язок:, коли необхідно захистити професійні інтереси в судовому порядку;

- коли проводиться перевірка якості роботи аудитора та при надходженні скарги.

Професійна поведінка – це досить важливий принцип так, як аудитор буде дбати про свою кваліфікацію, репутацію, залежить сама професія.

Професійні норми слід розглядати під двома кутами зору: з одного боку, щодо внутрішнього аудиту і з іншого зовнішнього. Внутрішні аудитори в своїй діяльності підпорядковані роботодавцю. Незважаючи на цю обставину свої функції він повинен виконувати не всупереч вимогам чесності, об’єктивності та діючого законодавства. Зовнішні аудитори повинні керуватись нормативами аудиту та законодавчою базою під час аудиту або надання послуг.

Одна з характеристик аудиту незалежність. Важливо, щоб під час перевірки існувала фактична і зовнішня незалежність. Фактична незалежність - полягає у можливості зберігати неупереджене ставлення до аудитора протягом усього процесу аудиту. Зовнішня незалежність - результат сприйняття незалежності іншими особами. Якщо аудитори мають фактичну незалежність, але користувачі вважають, що аудитор діє в інтересах своїх клієнтів, то цінність аудиту знижується.

№ _29_ Поняття про аудиторські докази та порядок їх отримання

Висновок аудитора повинен бути документально підтверджений. В даному випадку підтвердженням виступають певні докази, які в аудиті прийнято називати аудиторськими. Під доказом розуміють – свідчення, які констатують будь-який факт і є незаперечними.

Аудиторські докази, їх зміст, порядок отримання і використання в аудиті регулюється нормативом № 14 “Аудиторські свідчення.” Кожна із складових аудиторських свідчень (доказів) націлена на перевірку структури і ефективності дії системи внутрішнього контролю у замовника.

Норматив № 14 визначає порядок і способи отримання аудиторських свідчень (доказів). Аудитор отримує аудиторські свідчення шляхом перевірки, спостереження, опитування, підтвердження підрахунків, аналітичні процедури.

Перевірка полягає у вивченні аудитором бухгалтерських регістрів, документів, або матеріальних активів.

Перевірка документів і реєстрів дає змогу аудитору зібрати аудиторські свідчення різного ступеня надійності, а саме:

- аудиторські свідоцтва, які створені і зберігаються третіми особами;

- документи, аудиторські свідоцтва, які створені третіми особами і зберігаються на підприємстві;

- документи, аудиторські свідоцтва, які створені безпосередньо на підприємстві і зберігаються на даному підприємстві.

Перевірка активів забезпечує аудитора надійними свідченнями щодо їх наявності але не обов’язково щодо їх власності.

Спостереження полягає у аналізі процесу, що виконується іншими особами підприємства, або безпосереднє ознайомлення з об’єктом перевірки на місці.

Опитування і підтвердження.

Опитування полягає в збиранні інформації від обізнаних осіб підприємства, або за його межами і воно може бути в формі письмових запитів, в формі письмових пояснень посадових осіб, матеріально-відповідальних осіб підприємства.

Аудитор може отримувати в ході опитування усну інформацію під час бесіди з фахівцем підприємства, однак для аудиту важливо письмове підтвердження отриманої інформації. У зв’язку з цим письмові свідоцтва аудитор повинен оформляти таким чином, щоб вони вважалися аудиторськими доказами.

Опитування дозволяє аудитору зібрати нову інформацію, або підтвердити раніше зібрану інформацію.

Відповідь на письмові запити підтверджує інформацію, що міститься в бухгалтерських документах.

Підрахунки полягають в перевірці відповідності сум, які зазначені в реєстрах обліку та в первинних документах.

Аналітичні процедури використовуються для аналізу найважливіших співвідношень, тенденцій розвитку з метою встановлення потенційних можливостей діяльності підприємства. Це необхідно для визначення місця даного підприємства в галузі, порівняти з даними попередніх періодів, або заздалегідь встановленими нормативними значеннями.

У своїх робочих паперах аудитор зібрану інформацію, ( докази), групує за ступенем надійності від мінімуму до максимуму.

На нульовому місці знаходиться випадково або усно почута інформація.